1. Українська термінографія за часів урср сучасна українська термінографія


Українська термінографія за часів УРСР



Скачати 107.9 Kb.
Сторінка2/5
Дата конвертації30.11.2018
Розмір107.9 Kb.
Назва файлуреферат тема Сучасна українська термінографія.rtf
1   2   3   4   5

1. Українська термінографія за часів УРСР

Упродовж 1925-1928 рр. лексикографічні термінологічні розвідки проводилися Українським бібліографічним товариством в Одесі. За цей час було укладено і видано 6 термінологічних словників природничо-математичного, технічного, історичного спрямування, а також "Короткий російсько-український словник бібліотечної термінології". Однак, маючи позитивні результати в опрацюванні фахових термінологій, одеські термінологи відчували нагальну потребу в наукових, координаційних зв'язках з Інститутом української наукової мови ВУАН, оскільки з утворенням ВУАН та відкриттям Інституту української наукової мови центр термінологічної роботи переноситься до Харкова і Києва. У Державному видавництві України почав роботу військовий сектор, який займався видавничою справою. У результаті в 1925-1926 рр. було видано 265 тис. примірників військової літератури, а у 1928-1929 рр. - 645 тисяч. У Харкові у 1928 році виходить "Російсько-український словник військової термінології" (упорядники Є. та О. Якубські). У цей же час виходить "Словник технічної термінології" К. Туркала та В. Фаворського, "Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва (проєкт)" Ф.Лоханька, "Словник природничої термінології" Х. Полонського та інші.

Період 20-х років ХХ століття (який хронологічно збігається з періодом "українізації" радянської України) справедливо називають "золотим десятиріччям" у розвитку української термінології.

На початку 30-х років ХХ ст. у Галичині проф. І. Огієнко об'єднав талановитих українознавців довкола редакції журналу "Рідна мова", який виходив у Варшаві з 1933 по 1939 рр. За сім років існування журнал опублікував сотні статей з українського мовознавства під рубриками "Життя слів", "Новинки мовознавства", "Мова нашої преси", "Канцелярійна мова", "Мовний порадник для редакторів, видавців, працівників пера". У той же час на території підрадянської України лексикографічна робота зосереджується в мовознавчих установах Академії наук УРСР, зокрема в Комісії для складання словника живої української мови, Правописно-термінологічній комісії, а згодом в Інституті української наукової мови, який очолював А. Кримський. Під його керівництвом упродовж 1924-1933 рр. вийшли три томи академічного "Російсько-українського словника". Через суто політичні причини повністю видання не завершили.

Однак позитивні зрушення на ниві української термінологічної діяльності були короткочасними, оскільки 30-50-ті роки відзначилися боротьбою з "націоналістичними проявами", що спричинило нищення української наукової термінології під гаслом розкриття класової суті будь-яких наукових теорій. У загальнодержавну політику руйнування української термінології, нехтування науково-теоретичними, практичними надбаннями часів українізації органічно вплелася стаття А.Хвилі "Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті" (1933 р.), яка стала підставою для корекції розвитку національних терміносистем у потрібному політичному руслі та їхнього максимального наближення до російської термінології. Як наслідок, видані до 60-х років ХХ ст. термінологічні російсько-українські словники занадто тяжіють до калькування російських термінів. У словникових статтях усувають на другий план або зовсім не подають українські терміни, які вже увійшли до широкого вжитку.

Процес певного відродження української термінології пов'язаний із заснуванням у 1957 році Словникової комісії Академії Наук УРСР, що спричинило появу цілої низки наукових збірників, окремих праць з основних напрямків теорії і практики термінологічної роботи.

Під впливом російськомовних базових термінологічних стандартів у 70-х роках ХХ століття розпочинається процес стандартизації та уніфікації галузевих терміносистем української мови. Внаслідок чого українська термінологія поповнюється новими термінами в міру їхнього засвоєння російською мовою. Такий однобічний вплив не міг не спричинити негативних наслідків - розхитування норм української мови, нехтування термінами, утвореними за українськими словотвірними моделями.

Із становленням України як суверенної держави українська мова все глибше і глибше поширюється в соціальному просторі. Визначальною рисою її функціонування стає законодавча закріпленість за нею статусу державної. У зв'язку з цим проблема наукової термінології набирає глобального значення. Одним із першочергових завдань сучасного термінознавства є практичний аспект - систематизація, уніфікація та стандартизація наявної термінології через створення галузевих словників.

На жаль, до 90-х років ХХ ст. монопольне панування у науці у республіках колишнього СРСР мала російська мова, якою друкувалися майже всі наукові дослідження, підручники, розробки. Тому після утвердження незалежної України перед науковцями постало досить непросте завдання - дати українцям розуміння того, що рідна мова може так само успішно функціонувати не тільки на побутовому, але й на науковому рівні. Для вирішення цього питання довелося мати справу з певними труднощами:

- науковці звикли користуватися російською мовою і, відповідно, російською термінологією;

- навчальні заклади були забезпечені в основному лише російськомовними підручниками, науковою літературою, а наявні російсько-українські словники та підручники хибували невиправданим калькуванням російських термінів, подекуди нехтуючи нормами української мови;

- багато термінів взагалі не мали українських еквівалентів і кожен вживав їх на власний розсуд.

З іншого боку, українська термінологія опинилася у вигідній ситуації порівняно з іншими мовами - маємо можливість врахувати досвід формування інших термінологій та уникнути їхніх помилок. Проте для свого подальшого успішного розвитку українська термінологія повинна враховувати три фактори: досвід найпоширеніших мов розвинених країн (перш за все мов-продуцентів у кожній окремій терміносистемі); позитивну практику термінологічної школи колишнього Радянського Союзу; досвід українського термінотворення не тільки різних регіонів країни, а й діаспори.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Пояснювальна записка
Зміст вступ
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
форми навчання
навчальних закладів
Теоретичні основи
Міністерство освіти
студент групи
Робоча програма
вищої освіти
Практична робота
молодших школярів
навчальний заклад
виконання курсової
Конспект лекцій
Загальні відомості
роботи студентів
діяльності підприємства
виробничої практики
Практичне заняття
Охорона праці
інтелектуальної власності
використаних джерел
контрольної роботи
охорони здоров
Курсовая работа
Історія виникнення
Самостійна робота
студентка курсу
навчального закладу
загальна характеристика
студентів спеціальності
студентка групи
світової війни
фізичної культури
фізичного виховання