Адміністративно-правове регулювання в галузі внутрішніх справ


Розділ 3. Адміністративно-правове регулювання внутрішніх справ



Скачати 326.94 Kb.
Сторінка8/10
Дата конвертації30.11.2018
Розмір326.94 Kb.
Назва файлу0304_K_PMPMz-17-1_Maslii Myroslava Sergeevna.docx
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Розділ 3. Адміністративно-правове регулювання внутрішніх справ

Правове регулювання управління в галузі внутрішніх справ здійснюється на основі Конституції України, Законів України "Про міліцію" від 20.12.1990 p., "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 p., "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30.06.1993 p., Кримінального процесуального кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також указів Президента України та постанов Уряду України.

Основні функції органів внутрішніх справ. Органи внутрішніх справ, згідно із Законом України "Про Національну поліцію" та Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, яке затверджено Указом Президента України 17 жовтня 2000 року, забезпечують такі основні функції (напрями діяльності): адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах). Адміністративна (управлінська) діяльність, яка є одним з основних напрямів діяльності органів внутрішніх справ, здійснюється на основі норм адміністративного права.

Відповідно до Конституції України, органи внутрішніх справ відносяться до системи органів виконавчої влади.

Міністерство внутрішніх справ України є головним (провідним) центральним органом виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та охорони власності.

Управління внутрішніми справами - це особлива сфера державної виконавчої влади, яка спрямована на забезпечення нормальної діяльності людей. Перед тим, як визначити його поняття, потрібно відповісти на запитання: „що є об'єктом цього управління?". Інакше кажучи, визначити саму галузь внутрішніх справ. У Законі України "Про Національну поліцію" закріплено положення про те, що поліція є органом виконавчої влади. Виходячи з цих формальних позицій, а також з того, що органи внутрішніх справ реалізують норми законодавства України (виконують і функції управління), адміністративну діяльність можна розглядати як державну виконавчо-владну.

Галузь внутрішніх справ - це перш за все система суспільних відносин. їх обов'язковим суб'єктом є орган внутрішніх справ, його підрозділ, установа або окремий службовець. При визначенні вказаної галузі необхідно брати до уваги правову регламентацію закріплення за відповідними органами внутрішніх справ та їх підрозділами завдань і функцій зовнішнього впливу.

Галузь внутрішніх справ охоплює також деякі інші види діяльності, які в цілому спрямовані на попередження злочинів, наприклад, облік та реєстрація вогнепальної зброї, автомототранспортних засобів, технічний нагляд за ними тощо.

Таким чином, враховуючи викладене, галузь внутрішніх справ можна визначити як систему суспільних відносин, які виникають у зв'язку із забезпеченням прав та свобод громадян, громадського порядку і громадської безпеки, виконанням покарань та адміністративних стягнень, виконанням інших завдань, які випливають із Закону України "Про Національну поліцію" та інших законодавчих актів, де одним із суб'єктів, у відповідності до норм права, є орган або установа внутрішніх справ, їх підрозділ або службовець.

З курсу адміністративного права відомо, що державне управління - це діяльність органів виконавчої влади, їх цілеспрямований організуючий вплив на поведінку учасників управлінських відносин. Управління в галузі внутрішніх справ є різновидом державного управління, особливості його виявляються в тому, що воно обумовлено специфічністю об'єкта управління, а саме галуззю внутрішніх справ.

Адміністративна діяльність - це діяльність, що врегульована нормами адміністративного права, які закріплені в Законі України "Про Національну поліцію" та в інших правових актах. Більшість напрямів діяльності органів внутрішніх справ регулюється іншими галузями права. Наприклад, кримінально-процесуальне право регулює слідство та дізнання, оперативно-розшукову діяльність; виправно-трудове право регламентує порядок виконання покарань за вчинені злочини.

Отже, не вся діяльність органів внутрішніх справ відноситься до виконавчо-владної, як і не всі засоби впливу належать до адміністративно-правових. Таким чином, й об'єкт управління в галузі внутрішніх справ не тотожний об'єкту адміністративної діяльності. Вони співвідносяться як загальне та особливе.

За допомогою адміністративно-правових засобів можна впливати на відносини в сферах громадського порядку, громадської безпеки та боротьби з різними видами правопорушень, які відносяться до об'єкта адміністративної діяльності. Сюди також належать відносини стосовно захисту життя, здоров'я, честі та гідності громадян, їх прав і свобод.

Поняття адміністративної діяльності внутрішніх справ. Враховуючи особливості галузі внутрішніх справ, визначені відносини виконавчо-владної діяльності та теорії адміністративного права, можна визначити, що адміністративна діяльність внутрішніх справ - це врегульована нормами адміністративного права їх виконавчо-владна діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу з правопорушеннями.

Напрями адміністративної діяльності.

Адміністративна діяльність має різноплановий характер:

1) організаційна діяльність;

2) зовнішньосистемна діяльність.

Крім організаційної роботи, що спрямована на виконання визначених завдань і може вважатися адміністративною, органи внутрішніх справ покликані здійснювати управлінські функції і поза системою Міністерства внутрішніх справ. Інакше кажучи, органи внутрішніх справ здійснюють адміністративну правоохоронну діяльність в обсязі своєї компетенції по відношенню до різних суб'єктів правовідносин, зокрема громадян, посадових осіб та цивільних установ.

Перший напрям адміністративної діяльності прийнято називати внутрішньосистемним, або організаційним. Це діяльність, спрямована на упорядкування управлінських відносин, які виникають з питань організації самої системи та структури органів внутрішніх справ, забезпечення необхідних умов для її функціонування.

Другий напрям - позасистемна адміністративна діяльність (виходить за межі системи органів внутрішніх справ і пов'язана з регулюванням відносин у суспільстві). Цей різновид діяльності називається правоохоронною адміністративною діяльністю. Така назва зумовлюється тим, що основний зміст даної роботи зводиться до забезпечення співробітниками органів внутрішніх справ функцій з охорони правовідносин. Незважаючи на те, що поліція також здійснює правозастосовчу адміністративну діяльність, слід підкреслити, що ця діяльність має обслуговуючий характер, виступає засобом забезпечення правоохоронної діяльності.

В аспекті подальшої деталізації управлінських суспільних відносин можна виділити такі види правоохоронної адміністративної діяльності органів внутрішніх справ:

охорона громадського порядку; забезпечення громадської безпеки (правил дозвільної системи, пожежної охорони, безпеки дорожнього руху);

охорона власності;

забезпечення правил паспортної системи;

додержання правил в'їзду в Україну та проживання в країні іноземних громадян та осіб без громадянства, а також виїзд громадян за кордон.

Управління системою органів внутрішніх справ, або організаційна адміністративна діяльність, охоплює виконання функцій щодо вдосконалення структури служб органів внутрішніх справ, їх апаратів, забезпечення кадрової роботи, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, прийняття управлінських рішень з питань діяльності органів внутрішніх справ та контролю за їх реалізацією.

Система органів внутрішніх справ. Управління внутрішніми справами здійснює система спеціально призначених органів внутрішніх справ. Це - Міністерство внутрішніх справ України (МВС України), його обласні управління (головні управління), міські та районні управління й відділи, а також управління (відділи) на об'єктах транспорту, підрозділи поліції.

Завдання Міністерства внутрішніх справ України.

Основними завданнями МВС України є:

- організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;

- участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю;

- забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

- організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо важливих державних об'єктів;

- забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;

- забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи;

- організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

- здійснення на договірних засадах охорони майна всіх форм власності;

- визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;

- забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, працівників і військовослужбовців системи Міністерства;

- підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інтеграції України до Європейського Союзу.

Поліція в системі органів внутрішніх справ складається з підрозділів:

Кримінальна поліція

Патрульна поліція

Органи досудового розслідування

Поліція охорони

Спеціальна поліція

Поліція особливого призначення

Поліція превенції (з 2018 року)

Поліція тактико-оперативного реагування

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи поліції.

Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів поліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".

Управління МВС України в областях створюється згідно із законодавством України. У своїй діяльності вони підпорядковані центральному апарату МВС.

Управління МВС в областях безпосередньо на місцях здійснюють функції виконавчої влади в галузі внутрішніх справ. Вони виконують свої завдання через відповідні галузеві служби, а також через міські й районні відділи (управління) внутрішніх справ та інші низові апарати.

Структура управління внутрішніх справ. До складу управління належать відділи (управління): боротьби з організованою злочинністю, карного розшуку, державної служби боротьби з економічною злочинністю, адміністративної служби поліції, Державної автомобільної інспекції, Державної служби охорони, організації роботи дільничних інспекторів міліції, слідчі підрозділи і підрозділи дізнання, паспортної, реєстраційної і міграційної роботи, матеріально-технічного забезпечення, фінансово-економічної служби тощо.

Відділи (управління) внутрішніх справ - галузеві органи державного управління, які безпосередньо виконують функції МВС України на території міста, району. У системі органів внутрішніх справ вони є основною ланкою.

Міські (районні) відділи (управління) внутрішніх справ практично реалізують загальні для всіх ланок завдання, що визначаються законами України, постановами уряду, а також актами місцевих рад. На підставі законів і підзаконних актів МВС України, шляхом видання наказів (інструкцій) вони визначають форми і методи діяльності апаратів внутрішніх справ на місцях щодо виконання поставлених завдань.

Структура відділу (управління) внутрішніх справ в районі (місті). Відділи (управління) очолюються начальником і його заступниками. До складу відділів (управлінь) входять: штаб, відділи (відділення) карного розшуку, Державної автомобільної інспекції, слідчі служби, служби громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб, інспекція виправних робіт, служба дільничних інспекторів поліції, підрозділи патрульної поліції. З метою забезпечення безперервного виконання функцій охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю в апаратах внутрішніх справ створюються і діють чергові частини, є камери попереднього ув'язнення, можуть бути також інші підрозділи (спецприймальники для осіб, заарештованих за адміністративні правопорушення, приймальники- розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, тощо). В місті, районі, як правило, створюються відділи (управління) державної служби охорони.

Структура міських і селищних відділень міліції, які підпорядковані міським та районним відділам внутрішніх справ, побудована за галузевим принципом і має групи (окремих співробітників за напрямами роботи).

Під час виконання покладених на них завдань працівники спецпідрозділу здійснюють наступні функції:

- забезпечують згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу, заходів безпеки при розгляді судових справ у всіх інстанціях, працівників правоохоронних органів, інших органів, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції, членів їх сімей і близьких родичів;

- вживають необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява, а також при надходженні заяви учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, звернення керівника відповідного державного органу.

- забезпечують охорону приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режиму утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу;

- здійснюють оперативно-розшукову діяльність з метою отримання оперативної та іншої інформації щодо наявності загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.

Навчальний курс "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ". Адміністративну діяльність органів внутрішніх справ можна розглядати як інститут адміністративного права. Необхідність поглибленого вивчення цієї частини матеріалу навчальної дисципліни адміністративного права зумовило виділення системи правових норм і правовідносин, які виникають, розвиваються і припиняються у сфері внутрішніх справ, і запровадження спеціального курсу в навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України. Даний спецкурс вивчався курсантами спеціальних шкіл поліції і засновувався на нормативно-правовому матеріалі, взятому із законодавства про охорону громадського порядку та наказів і інструкцій МВС України. Це була спеціальна частина навчальної дисципліни „адміністративне право". В 1971 році вченими навчальних і наукових закладів МВС СРСР було підготовлено підручник "Адміністративне право (спеціальна частина)" під загальною редакцією професора М.І. Єропкіна. В подальшому в вищих навчальних закладах МВС СРСР розпочали викладати спеціальний курс "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ". З цією метою у 1983 р. було видано підручник під редакцією професора Л.Л. Попова „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ". Цей спеціальний курс охоплював як вивчення теоретичних положень щодо громадського порядку, громадської безпеки, забезпечення виконання правил дорожнього руху, використання різноманітних адміністративно-правових форм і методів в охороні громадського порядку, так і тем особливої його частини, які були присвячені охороні громадського порядку силами патрульно-постової служби, діяльності чергових частин і спеціальних установ МВС, правовому регулюванню дозвільної і паспортної служб, адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, державної автоінспекції, служби охорони, вивчалися також і форми та методи діяльності органів внутрішніх справ в особливих умовах.

Підготовка працівників поліції для України як суверенної і правової держави також вимагала вивчення правового регулювання у сфері внутрішніх справ. Безумовно, що адміністративна діяльність органів внутрішніх справ нашої держави вже ґрунтувалась на новій українській правовій базі і потребувала нових підходів до навчальної літератури у цій сфері. У 1995 році було видано перший підручник з адміністративної діяльності органів внутрішніх справ під редакцією професора І.П. Голосніченка та Я.Ю. Кондратьєва. Після цього в 2000 р. вийшов з друку підручник із особливої частини курсу "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ" під редакцією професора О.М. Бандурки. За цією ж редакцією у 2004 році видано підручник "Адміністративна діяльність міліції".

Але адміністративно-правове регулювання у сфері внутрішніх справ вже зараз виходить за межі одного інституту адміністративного права, так як регулює однорідні відносини захисту прав і свобод громадян від протиправних посягань, громадського порядку і громадської безпеки. І вивчення лише адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є однобоким підходом до вивчення даного правового інституту, адже в основу тут покладені не норми права і правовідносини у сфері внутрішніх справ, а лише правовідносини, суб'єктами яких є органи внутрішніх справ та їх працівники.

Поліція і міліція як терміни для назви суб'єктів, що охороняють громадський порядок і громадську безпеку. Нині в Україні діють органи внутрішніх справ і, як вже було зазначено вище, їх складова частина - поліція. Існує дві проблеми управління і регулювання в сфері, яка тут досліджується. По-перше, це віднесення до сфери діяльності міліції невластивих їй функцій, по-друге, термінологічна невідповідність найменування суб'єктів даних відносин.

Отже, відносини захисту прав і свобод людини і громадянина від протиправних посягань, громадського порядку і громадської безпеки в цьому випадку доцільно було б назвати поліцейськими відносинами, а систему норм, що їх регулюють, - поліцейським правом як підгалуззю адміністративного права. Це дасть змогу більш системно і детально врегулювати дані відносини нормами адміністративного права, чіткіше визначити права і свободи громадян у даній сфері та обов'язки вказаних правоохоронних органів. Поліцейське право як навчальна дисципліна має вивчатися у всіх юридичних ВНЗ і факультетах. Це дасть змогу отримати знання в галузі поліцейського права не тільки спеціалістам системи міліції (поліції), але і без виключення всім іншим спеціалістам правознавства



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
навчальної дисципліни
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
охорони праці
Курсова робота
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
Пояснювальна записка
Виконала студентка
Історія розвитку
Міністерство освіти
форми навчання
навчальних закладів
самостійної роботи
Теоретичні основи
навчальний заклад
Робоча програма
діяльності підприємства
Практичне заняття
молодших школярів
роботи студентів
Самостійна робота
вищої освіти
використаних джерел
студентка курсу
студент групи
загальноосвітніх навчальних
інтелектуальної власності
виконання курсової
студентів спеціальності
Курсовая работа
Загальні відомості
світової війни
охорони здоров
Історія виникнення
Конспект лекцій
студентка групи
Практична робота
навчального закладу
контрольної роботи
Теоретичні аспекти
Список літератури
напряму підготовки
внутрішніх справ