Історії україни (хронологічний довідник)



Сторінка121/123
Дата конвертації27.02.2019
Розмір0.87 Mb.
Назва файлу001 - ІУ Довідник.doc
Навчальний закладУманський Національний Університет Садівництва
1   ...   115   116   117   118   119   120   121   122   123
Культура ХХ століття
Архітектура
В архітектурі XX ст. тривалий час переважала еклектика, тобто комбінація елементів різних стилів. Чимало архітекторів заперечували як еклектику, так і архаїзацію, наслідування давніх витворів. У своїх пошуках сучасного стилю вони йшли різними шляхами, що визначалося національними особливостями, орієнтацією на смаки тієї чи іншої соціальної верстви й особистими поглядами, особливостями таланту.

Другий напрям в архітектурі XX ст. - функціоналізм - виявив Потребу створити не просто відхилені форми, а предметно-естетичне середовище для життєдіяльності людей (Ле Корбюзье, Ф.Райт). Було навіть висунуто п'ять принципів функціоналізму: будинок на стовпах, сад на плоскій покрівлі, вільне планування інтер'єру, горизон-гально-протягнуті вікна, вільна композиція фасаду.

1903 Владислав Городецький. Будинок з химерами, цегляна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва, столиці України. Свою назву отримала через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти.



Пошуки національної своєрідності в українській архітектурі та використання національних рис 20—30-ті роки помітного розвитку набувають новації конструктивістів (комплекс Держпрому в м. Харкові, архітектори: С. Серафимов, С. Кравець, М. Фельгер; Дніпрогес, архітектори: В. Веснін, М. Коллі).

Після Другої світової війни національно-самобутні ретроспекції відбилися в архітектурній діяльності періоду післявоєнної відбудови міст і сіл України. Особливо це мало значний вплив на грандіозну відбудову головної вулиці нашої столиці — Хрещатика, величного містобудівного ансамблю того часу (архітектори: О. Власов, А. Добровольський)

В 60—70-ті роки з’являються перші прояви нової образності архітектури, використання сучасних індустріальних конструкцій та прогресивних будівельних матеріалів — Палац спорту в Києві (архітектори: М. Гречина, О. Заваров); наземні станції Київського метрополітену "Хрещатик" (архітектори: А. Добровольський, В. Єлізаров та ін.); "Університет" (архітектори: Г. Головко, М. Сиркін);

З середини XX ст. складаються дві теорії будівництва - урбаністична й дезурбаністична. Урбаністична теорія відбиває ідею створення .иегаполісних,міст майбутнього, а дезурбаністична - ідею будівництва 'невеликих міст-садів. Зараз немає якогось одного напряму в архітектурі. Сучасні архітектори прагнуть використовувати "істинні традиції" (національні, інтернаціональні) і "живі портрети сьогодення".

2008, 22 листопада Національний музей «Меморіал памяті жертв голодоморів в Україні» (Ю. Ковальов).
Освіта
1905 Перша «Просвіта» на території наддніпрянської України у Катеринославі (Дніпропетровську).

1918 Доба Гетьманату – відкриття українських гімназій, університетів у Києві та Кам’янці-Подільському, Української Академії наук.

Основні ознаки політики більшовиків у галузі культури були прагнення зберегти контроль над освітою та всіма проявами духовного життя.

1921-1925 Львівський (таємний) університет, нелегальний вищий навчальний заклад, відкритий у відповідь на заборону польської влади навчатися українцям у львівському університеті. Відкритий з ініціативи митрополити УГКЦ А. Шептицького.

1970-1980 рр. русифікація України: швидке скорочення українських шкіл в УРСР.

Після початку проведення політики перебудови, гласності і демократизації в Україні відбувається широке національно-демократичне піднесення. З середини 80-х років в умовах піднесення національної самосвідомості, становлення демократії багато українських літераторів активно включилися у громадсько-політичне життя.

У 1989 р. було засноване Товариство української мови імені Т. Шевченка, метою якого стало утвердження української мови у всіх сферах суспільного життя, її всебічного розвитку, охорона чистоти і самобутності мови.

У 1999 р. в більш ніж 60 % середніх навчальних закладів викладання здійснювалося державною мовою, за винятком декількох регіонів. У системі середньої освіти зникла одноманітність. З'являються авторські школи. Особливий розвиток отримали нові види середніх навчальних закладів з ранньою профілізацією — гімназії, ліцеї.

У 2000 р. почато перехід на 11-річну середню освіту. Однак соціальне розшарування населення все частіше додає системі освіти по суті становий характер. Державні школи зазнають фінансових труднощів, вчителям нерегулярно виплачується зарплата. Практично зникла система професійного навчання, оскільки промисловість неспроможна фінансувати ПТУ. Масово закрилися дитячі садки.

Реформується система вищої освіти. Для підвищення її рівня введена система акредитації. Найбільші навчальні заклади отримують статус Національних. Наприклад, Національний Київський університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія». Крім державних, з'являється велика кількість комерційних вузів. Внаслідок цього кількість різного роду інститутів, академій, університетів зросла майже вдвічі.


Наука
Попри фінансові та інші труднощі розвивається українська наука. Україна бере участь у найбільших міжнародних програмах століття, наприклад, космічних програмах «Морський старт», «Глобалстар». А також у космічних програмах «Спектр», «Марс-96», «Шатл-97», «Океан», «Природа». Вперше запрацювала національна українська станція в Антарктиді. В той же час на науковому потенціалі дуже серйозно відбилися економічні проблеми. Реструктуризація управління економікою, перехід одних підприємств у приватну власність, збитковість інших негативно позначилися на галузевих наукових і проектних інститутах. Державне фінансування науки скоротилося в чотири рази. В Україну широко завозиться електронна техніка, власна її розробка і виробництво не налагоджуються. З'явилося розділення культури на елітарну і масову. Україна зіткнулася з таким явищем, як американізація культури, що особливо відчувається в кінематографі (виробництво власних фільмів значно скорочене), популярної музики, літератури.
Театр
Режисером і художнім керівником театру Березіль у 20 рр ХХ ст. був Лесь Курбас.

Амвросій Бучма, Гнат Юра видатні діячі театрального мистецтва.

Розвиток театрального мистецтва в Україні, в добу суверенітету, пов'язаний з новаторськими пошуками режисерів І. Бориса, С. Донченка, А. Жолдака, В. Петрова, С. Мойсеева, Б. Шарварка та ін. Світове визнання здобув Р. Віктюк, який розпочинав творчу діяльність у Львові, а згодом створив власний театр у Москві. Серед акторів виділяються такі майстри, у А. Роговцева, Б. Ступка, сестри Наталя та Ольга Сумські, А. Хостікоєв, Б. Бенюк, Л. Задніпровський.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   115   116   117   118   119   120   121   122   123


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
Зміст вступ
курсу групи
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
Історія розвитку
самостійної роботи
навчальних закладів
форми навчання
Міністерство освіти
Теоретичні основи
навчальний заклад
студент групи
Робоча програма
вищої освіти
Практична робота
Практичне заняття
молодших школярів
Конспект лекцій
діяльності підприємства
інтелектуальної власності
виконання курсової
роботи студентів
контрольної роботи
використаних джерел
загальноосвітніх навчальних
Самостійна робота
загальна характеристика
охорони здоров
навчального закладу
Історія виникнення
виробничої практики
Загальні відомості
світової війни
студентка курсу
студентів спеціальності
дітей дошкільного
студентка групи
Охорона праці
фізичної культури