Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей усі діти є цінними й активними членами суспільства



Скачати 57.46 Kb.
Дата конвертації09.10.2019
Розмір57.46 Kb.
Назва файлуПро інклюз..docx

Про інклюзію з позиції дошкілля
Проблема інклюзивної освіти сьогодні є актуальною. І це пов’язано, насамперед, з тим, що число дітей, які потребують корекційного навчання, неухильно росте. Дітей, які потребують корекції фізичного та(або) розумового розвитку, в Україні понад 1 млн., що становить 12% від загальної кількості дітей у країні. Через обмеження у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні розвиток цих дітей значною мірою залежить від задоволення їхніх потреб іншими людьми, а це становить багатогранний процес соціально-педагогічної співпраці усіх учасників процесу

      Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства.

      Із моменту ратифікації Україною в 1991 році Конвенції ООН про права дитини все більшого визнання набуває соціальна модель, пов'язана з дотриманням прав людини. Соціальна модель «розглядає ваду здоров'я як соціальну проблему, а не як характеристику особистості», оскільки проблема створена непристосованістю оточення: технічного оснащення освітніх установ, відсутністю розробки спеціальних навчальних курсів для педагогів та дітей, спрямованих на їх роботу і розвиток взаємодії з людьми з обмеженими можливостями; відсутністю спецпрограм, для полегшення процесу адаптації дітей з обмеженими можливостями, у тому числі в дошкільне середовище.

      Соціальна інклюзія потребує визначення ступеня первинного порушення, змісту спеціального навчання, спрямованого на усунення  вже наявних і запобігання появі нових негативних соціальних проявів. Інклюзивне навчання вимагає використання специфічних корекційних засобів, які не застосовуються у звичайній освіті.

      Основна ідея інклюзивної освіти – від інтегрування у дитсадок до інтегрування у школу та суспільство. Спільне навчання має не лише гарантувати право дитини з порушеннями психофізичного розвитку не бути ізольованою від інших, а й забезпечити їй можливість відвідувати той заклад, який би вона відвідувала, коли б була здоровою.

Для дітей з обмеженнями життєдіяльності мають бути створені такі основні умови:

– регламентоване нормативно – правовими документами фінансове та юридичне забезпечення освітнього процесу;

–   спеціально підготовлені для роботи з дітьми з обмеженнями життєдіяльності педагоги та фахівці (кадровий ресурс);

–  матеріально – технічне оснащення для створення безбар’єрного середовища (пандуси, підйомники, спеціально обладнані туалети, кабінети лікувальної фізкультури, психомоторної корекції, кімнати для логопедичних та корекційних занять з дефектологами і психологами, медичний кабінет, спортивний зал тощо);

– адаптовані освітні програми, складання фахівцями, педагогами та батьками індивідуальних планів занять;

–  необхідний роздатковий та дидактичний матеріал для занять з дітьми.

      Інклюзивна освіта – це довгострокова стратегія, що представляє собою побудову такого освітнього середовища, яке дозволить кожній дитині, включаючи дітей, що мають відхилення в психофізичному та/або емоційному, соціальному і інших аспектах розвитку, навчатися  разом в закладі дошкільної освіти, але на рівні своїх можливостей. Інклюзивна освіта стосується всіх суб’єктів освітнього процесу: дітей з обмеженими можливостями здоров’я та їхніх батьків, вихованців без обмежених можливостей. Таким чином, для розвитку інклюзивної освіти важливо не лише наявність законодавчих і фінансових механізмів, необхідне формування змін суспільної думки, в тому числі і професіоналів. В перехідний період виникає типова ситуація, котра характеризується виникненням розриву між законами, що декларують права дитини з відхиленнями в розвитку на освіту, соціальну інклюзію і фактичною відсутністю механізмів їх реалізації.

     Впровадження ідеї інклюзивної освіти в практику конкретних навчальних закладів потребує введення в штат додаткових одиниць – помічників з обов’язковою підготовкою із спеціальної психології та спеціальної педагогіки, а також хоча б короткотривалих курсів підвищення кваліфікації для всього колективу дитсадка з спеціальних психології та педагогіки та технологій інклюзивної освіти. Яких наразі у дошкільних установах району – немає.

      Будь-яка дитина, не дивлячись ні на які порушення психофізичного розвитку, має такі ж потреби, як і всі члени суспільства і повинна вести життя, максимально наближене до нормального. Найкращим місцем для розвитку всіх дітей, а тим більше для тих, чиї особливі потреби виходять за рамки загальноприйнятої норми, є їх рідний дім.

Проте, дитина росте і потребує не лише домашньої освіти. Наступає входження у суспільство через вступ до дошкільного закладу. Дошкільний вік є сприятливим для будь – яких кількісно - якісних змін, а тому і для корекції особливостей чи відхилень від норми у розвитку.

      Об’єктивна оцінка батьками можливостей власної дитини - перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до її особистості, прийняття її індивідуальності й неповторності, шлях до забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.

Батьки особливої дитини мають розуміти, що замовчування дійсного стану здоров’я дитини не робить її повністю здоровою. Вчасна і добра поінформованість дозволяє педагогам:


  1. підібрати необхідні методи корекції поведінки особливої дитини;

  2. організувати належне роз’яснення серед інших батьків, щодо специфіки поведінки «незвично» дитини;

  3. створити прийнятні умови співіснування у дитячому колективі, які будуть комфортні усім дітям;

  4. за потреби, спрямувати особливу дитину для обстеження практичним психологом освітнього закладу чи, у складних випадках, на засідання психолого – медико - педагогічної комісії.

Такі обстеження допомагають педагогам краще розуміти дитину, її потреби та шукати належні форми педагогічного впливу.

В ситуації, коли педагогічний вплив не дає позитивного результату, після обстеження психолого – медико – педагогічною комісією, батькам надаються рекомендації для звернення до інших спеціалістів: логопеда, психіатра тощо.

Як правило, думка, що дитина, з часом, виговориться – є хибною. Адже до 5 років, згідно норми, вона має вимовляти уже всі звуки. Вихователі обстежують звукову вимову кожної дитини щорічно двічі на рік (у вересні і у травні). Це дозволяє проаналізувати, чи є позитивна динаміка у розвитку вимови та відповідність віковій нормі. За відсутності прогресу мовлення, вихователь спрямовує дитину до спеціаліста. Серйозні порушення мовленням – потребують додаткової та наполегливої праці логопеда.

Особлива дитина, зазвичай, демонструє відставання у розумовому та фізичному розвитку, які вдається подолати, або хоч скоригувати педагогічними засобами та життям у дитячому колективі. Наприклад: навички самообслуговування, спілкування з однолітками та ін.

Проте, інколи, діти демонструють такі поведінкові відхилення від норми, які одним лише педагогічним впливом виправити не можливо. Тому, після деякого спостереження, з метою збереження життя і здоров’я інших дітей – вихованців дитсадка, вихователі рекомендують батькам особливої дитини звернутися до психіатра. Наприклад, у ситуації некерованої чи невмотивовано агресивної поведінки дитини (вилазить на шафу, кусається, б’є інших дітей та працівників, завдає собі фізичних ушкоджень, ін.). Така поведінка дає право зробити висновок необхідність медичної корекції.

Типовою є поведінка, коли батьки прагнуть не розголошувати, що мають дитину для якої «не можуть дати ради». Сховане шило не перестає колоти і, рано чи пізно, все ж вилізе. І може обернутися, на жаль, незворотними відхиленнями у психіці, схильністю до самогубства, жорстокістю, що зробить життя оточуючих нестерпним чи стане злочином… Але, якщо ми знаємо, що воно є в мішку, то існує вірогідність, що, коли будемо обережними, - не вколемося. Дитина росте. Змінюється. Але чим вона менша, тим легше піддається корисним для неї впливам, швидше адаптується до оточуючого світу. Адже настане час і вона залишиться з ним віч-на-віч, без опіки і захисту тата і мами. Вчасно надана особливій дитині належна батьківська, педагогічна та медична допомога забезпечить батькам достойну старість, дитині – можливість знайти своє місце у світі та реалізувати наявні здібності, а суспільству – повноцінного учасника життя громади.



Методист відділу освіти Острозької РДА Іванна Денищук.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Зміст вступ
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
навчальних закладів
форми навчання
Теоретичні основи
Робоча програма
Міністерство освіти
Практична робота
вищої освіти
студент групи
навчальний заклад
молодших школярів
Загальні відомості
Конспект лекцій
виконання курсової
виробничої практики
роботи студентів
діяльності підприємства
Охорона праці
Практичне заняття
інтелектуальної власності
контрольної роботи
використаних джерел
охорони здоров
Курсовая работа
студентів спеціальності
Самостійна робота
Історія виникнення
загальна характеристика
загальноосвітніх навчальних
навчального закладу
фізичного виховання
студентка курсу
Дипломна робота
Студент групи