Конспект лекцій з дисципліни "державне та регіональне управління"


Державне регулювання цін та інфляції



Сторінка53/103
Дата конвертації27.02.2019
Розмір1.48 Mb.
Назва файлу2.-Опорний-конспект-ДРУ.doc
Навчальний закладТернопільський Національний Економічний Університет
ТипКонспект
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   103

10.7. Державне регулювання цін та інфляції


Завданнями державного регулювання цін є: 1) стабілізація довгострокового економічного розвитку; 2) недопущення та попередження інфляції; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) підтримання прожиткового мінімуму та забезпечення доступу до соціально значущих товарів і послуг; 5) захист внутрішнього ринку від негативного впливу зовнішньої конкуренції.

Сутність та форми державного втручання в процеси ціноутворення залежать від стану економічного розвитку держави та ступеня розв’язання соціальних проблем суспільства. Втручання держави в процес ціноутворення здійснюється в таких формах: а) обмеження рівня цін та контроль за ціноутворенням; б) встановлення розмірів прямих податків та введення стимулів в оподаткуванні; в) державна підтримка рівня цін через надання дотацій; г) моніторинг цін та опублікування даних про їхню динаміку.

Державне регулювання цін здійснюється за допомогою прямих і непрямих методів. Пряме регулювання здійснюється з метою ліквідації цінових диспропорцій та захисту споживача від диктату монополістів, а також, забезпечення доступності населення до основних товарів і послуг і передбачає наступну систему методів впливу: встановлення фіксованих цін на найважливіші товари і послуги; встановлення максимального (мінімального) рівня цін (цінові стелі); декларування зміни цін; встановлення граничних рівнів рентабельності; запровадження закупівельних (заставних) цін; заморожування (блокування) цін; контроль за ціноутворенням на продукцію монополістів; надання дотацій виробникам соціально значущих товарів і послуг.

До системи основних методів непрямого регулювання цін відносять: зміну рівня непрямих податків (ПДВ, акцизного збору, ввізного мита); надання пільг і стимулів в оподаткуванні та диференціювання податків; регулювання курсу валют; встановлення розмірів роздрібної торговельної націнки (максимального рівня).

З метою стримування інфляції та зменшення її негативних наслідків на економіку країни уряди проводять антиінфляційну політику. Антиінфляційна політика – є комплексом взаємозв’язаних заходів, спрямованих на зниження та попередження розгортання інфляції.

Вибір конкретних способів антиінфляційного регулювання економіки залежить від різних чинників, основними з яких є: характер інфляційних процесів; стан загальногосподарської кон’юнктури ринку; інфляційні очікування населення; обсяги та динаміка грошової маси; рівні оподаткування; розмір та динаміка державних видатків. Здебільшого антиінфляційна політика охоплює політику управління чинниками попиту та пропозиції, а також чинниками, які зумовлюють розгортання інфляційних процесів, і, насамперед, сферу грошового обігу.

Серед основних заходів антиінфляційного регулювання виокремлюють заходи стратегічного і тактичного характеру. Зокрема, до заходів стратегічного характеру (довготривалої дії ) відносять: а) погашення інфляційних очікувань, насамперед, цінових (контроль за цінами, гарантія збережень, попередження нагнітання поточного попиту); б) введення жорстких лімітів на щорічні прирости грошової маси; г) скорочення бюджетного дефіциту (насамперед, через скорочення державних видатків – субсидій, дотацій); д) регулювання грошових доходів і витрат населення (державні позики, цільові вклади в ощадбанки, приватизація житла, випуск і продаж цінних паперів). Заходи тактичного характеру (короткотривалої, швидкої дії) включають: а) запровадження податкових пільг і стимулів в оподаткуванні; б) зниження процентних ставок за кредити; в) індексацію грошових доходів.

У світовій практиці застосовують такі типові напрями антиінфляційної політики: 1) політику доходів (реалізується шляхом «заморожування» зарплати; фіксації цін та контролю за їх рівнем; обмеження зарплати шляхом збільшення оподаткування, укладання угод про цінову політику з виробниками товарів і послуг); 2) дефляційну політику (здійснюється через: проведення грошово-кредитної рестрикції; впровадження державного протекціонізму; розвиток конкуренції та обмеження монополізму; скорочення державних видатків та збільшення доходів); 3) адаптаційну політику (проводиться шляхом індексації доходів та погашення інфляційних очікувань).





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   103


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Пояснювальна записка
Зміст вступ
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
навчальних закладів
форми навчання
Теоретичні основи
Міністерство освіти
Робоча програма
студент групи
Практична робота
вищої освіти
молодших школярів
навчальний заклад
виконання курсової
Конспект лекцій
виробничої практики
Загальні відомості
діяльності підприємства
роботи студентів
Охорона праці
Практичне заняття
охорони здоров
контрольної роботи
використаних джерел
інтелектуальної власності
Самостійна робота
Курсовая работа
студентів спеціальності
Історія виникнення
навчального закладу
студентка курсу
загальна характеристика
загальноосвітніх навчальних
світової війни
студентка групи
фізичного виховання