Криміналістика. Допит



Скачати 163.5 Kb.
Сторінка1/11
Дата конвертації20.04.2018
Розмір163.5 Kb.
Назва файлуpr0380.doc
ТипРеферат
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Реферат на тему

Криміналістика. Допит



План

1. Поняття та види допиту

2. Процес формування показань

3. Підготовка до допиту

4. Зміст тактики допиту

5. Встановлення психологічного контакту

6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного

7. Викриття неправди в показаннях

8. Допит неповнолітніх

9. Тактика очної ставки. Перехресний допит

10. Фіксація результатів допиту

Література



1. Поняття та види допиту

Допит — це процесуальна дія, яка являє собою регла­ментований кримінально-процесуальними нормами інфор­маційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, та спрямований на отримання ін­формації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини по справі.

Допит є найбільш поширеним способом отримання до­казів. У той же час допит — одна з найбільш складних слідчих (судових) дій; його проведення вимагає від слідчо­го високої загальної та професійної культури, глибокого знання психології людини. Мета допиту полягає в отри­манні повних та об'єктивно відображуючи дійсність пока­зань. Ці показання є джерелом доказів, а фактичні дані, які в них містяться, — доказами.

Процесуальний порядок допиту регламентується нор­мами КПК (статті 107, 143—146, 166—171, 201, 300, 303, 304, 307, 308, 311), дотримання яких є обов'язковим. Недотри­мання процесуальних правил проведення допиту є пору­шенням закону і тягне за собою недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань як джерела доказів.

Згідно зі статтями 143, 167 КПК допит можна проводи­ти у місці провадження досудового слідства або за місцем перебування допитуваного, як правило, у денний час. До­питувані дають показання віч-на-віч зі слідчим, за винят­ком випадків, прямо передбачених у законі (присутність захисника, педагога, законних представників неповноліт­нього та ін.). 252

Перед допитом слідчий у разі необхідності упевнюєть­ся в особі допитуваного, роз'яснює йому його права та обо­в'язки, з'ясовує відомості анкетного характеру. Свідок по­переджається про кримінальну відповідальність за відмо­ву від дачі показань та за дачу свідомо неправдивих пока­зань. Конституція України у ст. 63 проголошує імунітет свідка: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близь­ких родичів, коло яких визначається законом».

Допит свідка по суті справи розпочинається з пропози­ції розповісти все відоме йому про обставини, у зв'язку з якими він викликаний на допит. На початку допиту обви­нуваченого слідчий повинен запитати його, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Піс­ля вільної розповіді свідка або обвинуваченого слідчий має право поставити свої запитання. Показання записуються до протоколу у першій особі та по можливості дослівно. Допитуваному може бути надана можливість власноручно написати показання.

Коло тих обставин, які слідчий має намір з'ясувати шляхом допиту, називається предметом допиту. До їх числа належать обставини, пов'язані з самою подією зло­чину (його способом, місцем вчинення, часом, наслідками та ін.), які підтверджують або спростовують винність у йо­го вчиненні певних осіб та мотиви їхніх дій. Практично предметом допиту можуть бути будь-які обставини, що мають значення для встановлення істини по справі. Пред­мет допиту залежить як від процесуального становища до­питуваного, так і від того, яку інформацію він може мати у своєму розпорядженні. Слідчий визначає предмет допиту під час підготовки до його проведення. Конкретне своє ви­раження предмет допиту знаходить у плані допиту у ви­гляді переліку обставин, які підлягають з'ясуванню.

Допит може бути розглянутий як інформаційний про­цес, що має властиву йому структуру. Характеризуючи інформаційну структуру допиту, необхідно відзначити її багатоелементність та складність. Інформація у процесі допиту може бути класифікована за видами (рис. 29). Так, за суб'єктом допиту її можна підрозділити на такі види: 1) ін­формація, що виходить від слідчого; 2) інформація, що ви­ходить від допитуваного; 3) інформація, що виходить від інших осіб, які беруть участь у допиті. Ці види інформації взаємопов'язані та взаємозалежні. Однак кожний з вказа­них видів інформації має відносну самостійність та відпо­відну структуру.

Інформація, що виходить від слідчого, може бути кла­сифікована за різними підставами. Важливе значення має класифікація цього виду інформації за функціональним призначенням. Розподіл інформації за цією підставою до­зволяє виділити такі її види:

1) комунікабельно-забезпечувальну (використовують для забезпечення успішного проведення допиту та встанов­лення психологічного контакту з допитуваним);

2) субстанціональну (спрямовану на з'ясування основ­них відомостей по справі, що відбивається у постановці запитань, які визначаються предметом допиту);

3) спонукаючу (використовується у разі, якщо допиту­ваний забув важливі для справи обставини або відмовився від їх викладу);

4) викриваючу (покликану виявити та викрити непра­вдиві дані в показаннях допитуваного);

5) коригуючу (дозволяє уточнити показання або ви­явити та усунути викривлення, які є наслідком добросовіс­ної помилки свідка або обвинуваченого).

Інформація, що виходить від допитуваного, може бути класифікована за наступними критеріями:

1) за характеров вираження: змістовна (відомості, які повідомляються допитуваним у процесі допиту), пара лінг­вістична (жести, міміка, рухи тіла, звукові явища, які су­проводжують мову людини), мімічна (мімічні прояви, без­посередньо не пов'язані з мовою допитуваного), конклюдентна (рухи, жести, указания на що-небудь, з котрих мо­жна дійти висновку про наміри особи або її ставлення до чого-небудь), така, що відображає психофізіологічні реак­ції (почервоніння або збліднення шкіри обличчя, тремтін­ня рук, виступання поту та ін.);

2) за характером виявлення (така, що вільно викладе­на, та викладена із спонуканням);

3) за характером відображення дійсності (така, що відповідає дійсності, й така, що не відповідає їй).

Допит являє собою процес спілкування, в якому слідчий завжди повинен зберігати ініціативу у регулюванні процесу обміну інформацією. Він зобов'язаний керувати особами, які беруть участь у справі. Отримання інформації під час допиту має свої особливості, що визначаються процесуаль­ним становищем допитуваного, зайнятою ним позицією, за­цікавленістю у результатах справи, індивідуальними особ­ливостями особи та деякими іншими обставинами.

Залежно від підстав допит може бути поділений на ті або інші види. Так, залежно від процесуального становища допитуваного розрізняють допит таких осіб, як свідок, по­терпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, екс­перт. За віковими особливостями допитуваного допит поді­ляється на допит неповнолітнього, дорослого, особи похи­лого віку. За послідовністю проведення — допит первіс­ний, повторний (з'ясовуються обставини, про які допиту­ваний вже давав показання під час попереднього допиту); додатковий (отримання показань щодо обставин, про які не йшлося під час попередніх допитів). За суб'єктом прове­дення — допит, який здійснюється слідчим, дізнавачем, прокурором, суддею. Особливими різновидами допиту є допит під час очної ставки та перехресний допит.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
навчальної дисципліни
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Зміст вступ
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
форми навчання
навчальних закладів
Теоретичні основи
Міністерство освіти
студент групи
Практична робота
вищої освіти
Робоча програма
молодших школярів
навчальний заклад
виконання курсової
Конспект лекцій
діяльності підприємства
роботи студентів
інтелектуальної власності
Практичне заняття
виробничої практики
охорони здоров
Загальні відомості
Охорона праці
використаних джерел
контрольної роботи
Історія виникнення
навчального закладу
Курсовая работа
Самостійна робота
загальна характеристика
дітей дошкільного
студентів спеціальності
загальноосвітніх навчальних
студентка курсу
світової війни
студентка групи