Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітній ступінь «бакалавр» галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»



Сторінка12/18
Дата конвертації30.11.2018
Розмір0.7 Mb.
Назва файлуметод.doc
Навчальний закладКиївський національний торговельно-економічний університет
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18
3. Запис формул. Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правого боку сторінки; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідов­ності, в якій вони наведені у формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули слід розміщувати у тексті на окре­мому рядку, залишаючи між ними не менше одного вільного рядка.

При оформленні курсової роботи слід також дотримуватися вимог Державного стандарту України ДСТУ БА.2.-4-4-2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації».

Титульну сторінку (додаток В), яка є першою сторінкою курсової роботи (проекту), включають до загальної нумерації сторінок, але не нуме­рують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи (проекту) та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку.

Кожна частина курсової роботи повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком і текстом дорівнює трьом інтервалам основного тексту.

На додатки, які містяться у курсовій роботі, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. Якщо додаток поділений на розділи та під­розділи, текст у межах кожного додатка нумерується літерою і цифрою. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А.

Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках, наприклад, посилання 7, с. 25 означає: 7 – порядковий номер, під яким зазначається літературне джерело у списку, 25 – сто­рінка цитованого джерела. Також допускається можливість оформлення підстрокових виносок.



Список вико­ристаних джерел слід розміщувати у такій послідов­ності: спочатку (у хронологічному порядку) Закони України, далі – Укази Прези­дента України, постанови Кабінету Міністрів України, за ними – літературні джерела в абетковому порядку: моно­графії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні та електронні джерела інформації. Дані про книги обов’язково містять прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок; дані про журнальні або газетні статті – прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотриму­ватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стан­дартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.мм

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання; видавництво; рік видання; обсяг публі­кації. Список формують: або за прізвищами авторів в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору) або за порядком посилання на джерела у тексті (література іноземними мовами наводиться в кінці списку).

Праці авторів з однаковими прізвищами подають у списку за їх ініціалами в алфавітному порядку, одного автора – за першою літерою назви його праці. Прізвища авторів наводять у послідовності їх подання у виданні та розділяють комами. Праці чотирьох і більше авторів подають за прізвищем першого з них, додаючи «та ін.».

Якщо у курсовій роботі використано праці, які розповсюджено на правах рукопису (дисер­тації докторів філософії та докторів наук, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (авто­рів), назва статті, зона відповідальності, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авто­рів), назва статті, зона відповідальності, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути наведені посилання на публікації з мере­жі Інтернет. Відповідно до стандарту ІSO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог біб­ліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та зазначають: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки.

Студенти мають пам’ятати, що у списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані. Стосовно запису формул, першоджерела необхідно зазначати у квадратних дужках.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
навчальної дисципліни
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Курсова робота
Список використаної
охорони праці
Зміст вступ
курсу групи
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
Історія розвитку
навчальних закладів
самостійної роботи
форми навчання
Міністерство освіти
Теоретичні основи
навчальний заклад
вищої освіти
Робоча програма
студент групи
Практичне заняття
Практична робота
молодших школярів
Конспект лекцій
інтелектуальної власності
діяльності підприємства
контрольної роботи
виконання курсової
використаних джерел
роботи студентів
загальноосвітніх навчальних
навчального закладу
Загальні відомості
студентів спеціальності
Самостійна робота
світової війни
студентка групи
Історія виникнення
виробничої практики
загальна характеристика
охорони здоров
студентка курсу
фізичного виховання
Основні поняття
фізичної культури