Методичні рекомендації щодо виховання культури поведінки молодших школярів Після виконання теоретичної І практичної частини даної курсової роботи ми розробили методичні рекомендації



Скачати 19.89 Kb.
Дата конвертації06.02.2018
Розмір19.89 Kb.
Назва файлу224.docx
ТипМетодичні рекомендації

2.2. Методичні рекомендації щодо виховання культури поведінки молодших школярів

Після виконання теоретичної і практичної частини даної курсової роботи ми розробили методичні рекомендації, які допоможуть вчителям початкових класів краще організувати роботу по вихованню культури поведінки в школі та вдома.

У процесі нашої роботи , ми прийшли до висновку, що одним з тих, на кого в початковій школі покладено таку велику педагогічну місію є кла. Тому він має бути високоосвіченою, ерудованою, високоморальною і висококультурною людиною; вміти визначати форми і методи формування наукового світогляду учнів, враховуючи їх вікові особливості, життєвий досвід, інтереси і захоплення, середовище проживання тощо; не допускати виникнення конфліктів, образ чи приниження гідності і почуттів учнів; мати педагогічний такт, творчий підхід до виховання; забезпечувати контроль щодо додержання учнями моральних та етичних норм, внутрішнього розпорядку навчального закладу; постійно підвищувати педагогічну майстерність і кваліфікацію; шляхом самоосвіти, самовдосконалення засвоювати нові науково – методичні знання; оволодівати методами, засобами, підходами щодо вивчення виховних проблем і їх вирішення, зокрема у вихованні культури поведінки учнів; прищеплювати учням стійкі знання про розуміння змісту виховання культури поведінки, які розглядаються в контексті понять про культуру, субкультуру, етикет тощо.

Культура поведінки - це сукупність сформованих соціально-значущих якостей особистості, повсякденних вчинків людини в суспільстві, заснованих на нормах моральності, етики, естетичної культури.

«Культура поведінки:знання правил поведінки в школі, вдома, в загальних місцях і уміння їх свідомо дотримуватись, висока культура мови і зовнішнього вигляду.»

В культурі поведінки органічно злиті культура спілкування, культура зовнішності, побутова культура, велике місце посідає культура мови, уміння брати участь в полеміці, дискусії. Учні потребують розкриття глибокого внутрішнього змісту культури поведінки, розуміння того, що слідування звичаям свідчить про увагу до людей, традицій, інакше вони будуть бачити в них пусті умовності. Стиль поведінки учня складається в значній мірі під впливом суспільної думки.

Класовод повинен розуміти, що необхідно створювати умови, які забезпечують ефективність організаційної роботи по вихованню культури поведінки:забезпечення безперервності, цілісності, спадковості в роботі по формуванню культури поведінки, цілеспрямованості розвитку готовності учня до сприйняття дій щодо виховання в ньому культури поведінки, відповідного психолого-педагогічного супроводження процесу виховання культури поведінки.

Як правило, культура поведінки формується в сім'ї, а школа лише допомагає виховною функцією закріпити культуру спілкування, уважного ставлення до людей, правила поведінки в загальних місцях, в колі друзів, сім'ї.

Класоводові при здійсненні діяльності з виховання культури поведінки учнів необхідно спиратись на знання особливостей віку, а саме знати, що:

«У молодшому шкільному віці дитина оволодіває елементарним умінням та навичками підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв'язування конфліктів; здатністю брати до уваги думку товаришів та опонентів; орієнтацію на дорослого як носія суспільних еталонів та морального авторитета.»

Особливу роботу класному керівнику необхідно проводити для дітей, які потрапили в складні життєві ситуації.

В такому разі ціль класного керівника - створити для таких дітей сприятливі реабілітаційні умови для особистісного зростання, успішної соціалізації, самореалізації, розширення умінь, знань, навичок за різноманітними напрямами діяльності; сприятливого перебування їх в колективі, заснованого на підтримці і довірі; організації змістовного дозвілля, яке сприяє формуванню культури поведінки дитини у спільній діяльності з однолітками, батьками, педагогами; стимулювати дітей на використання власних резервів, тоді можливо буде успішно вирішувати проблеми дітей (замкнутість, дефіцит спілкування, невпевненість в собі, відсутність взаєморозуміння з батьками, педагогами, однолітками).

Учителю необхідно враховувати природу конфлікту і самому обрати відповідний стиль поведінки, бо він не завжди знає обставини дитячого життя, лише здогадується про мотиви вчинків, не завжди уявляє відносини між дітьми, тому він не повинен припускатись помилки при оцінюванні поведінки або пред’являти завищені вимоги, щоб не було конфронтації з боку дитини.

Необхідно намагатися дізнатись якомога більше про те, як учні живуть, як ведуть себе поза школою, які відносини в сім’ї, індивідуальні особливості, знаходити різноманітні форми взаємодії з ними і їх батьками. Обов’язково організувати роботу з батьками з метою їх педагогічної освіти, підвищення рівня знань із сімейного виховання, залучати батьків до проведення шкільних заходів спільно з дітьми, що буде сприяти поліпшенню умов розвитку, навчання, виховання дитини. Можна провести заходи, такі як: «Проектування власних вчинків», батьківські збори «Сім’я як виховний інститут», «Особливості поведінки дитини в сім’ї», бесіди «Режим дня учнів», «Сімейні обов’язки і доручення», «Умови для розвитку та виховання дітей в сім’ї», родинне свято «Джерела родинного виховання», виставка малюнків «Сім’я очима дітей», прес-діалог «Секрети виховання», цикл тематичних вечорів «Традиції і сімейні захоплення», диспут «Internet і наші діти», ситуаційні практикуми «Розмови з дитиною», практичні заняття «Батьки і діти: етика взаємовідносин», цикл відкритих уроків «Культура поведінки дитини», круглий стіл «Син і донька на порозі кохання», дискусія «Конфлікт або компроміс», цикл спортивних змагань «Коли скінчились уроки» тощо.



В позаурочний час за межами школи учні відвідують загальні громадські місця. При відвідуванні потрібно нагадувати учням на значення самих різних правил поведінки в громадських місцях і орієнтувати на їх обов'язкове дотримання. Наприклад – відвідування театру. По дорозі в театр учні користуються громадським транспортом. Необхідно навчити їх, що зайшовши в транспорт не треба поспішати сісти на місце доки не буде впевненість, що поруч немає літніх і немічних людей, маленьких дітей; не забувати поступатись місцем старшим; дотримуватись правил етикету в транспорті – не розмовляти голосно в транспорті, стримувати негативні емоції, бути люб'язними, уважними до інших. Ще до відвідування театру необхідно з учнями програвати ситуації поведінки в театрі і транспорті, познайомити з театральним словником (партер, ложа, фойє, куліси, амфітеатр, бельетаж і таке інше). Після відвідування театру обговорити саму виставу, героїв, режисерську роботу, проаналізувати рівень власної культури поведінки в транспорті і театрі, написати твір, провести вікторину, випустити стінну газету тощо з тим, щоб закріпити в учнів отриманий досвід і спонукати їх прагнути до подальшого відвідування закладів мистецтва і культури.

Ефективно вирішувати зазначені ситуації щодо культури поведінки учнів в школі і в громадських місцях може допомогти класному керівникові проведення, наприклад, таких заходів: аукціону «Продаємо шкідливі звички», дебатів «Посієш звичку – пожнеш характер», «Здоров'я втратиш – все втратиш», бесід «Ти в громадському місці», «Культура стосунків між людьми», «Вмій дорожити мудрістю старших», циклу «Як себе вести в громадських місцях – театрі, музеї, на екскурсії, концерті, виставці тощо», дискусії «Світ старшокласника. Що ми знаємо про нього», проблемні столи «Не все те, що приємно тобі, приємно іншим», «Культура поведінки підлітка. Як її виховувати», рольову гру «Комунікабельність – запорука мого успіху», диспутів «Марні розваги – марні сподівання», «Невизнаний авторитет – чи дійсно я розумію самого себе», тренінгів «Вчимось думати позитивно», «Допустив нетактовність – умій вибачитись», класних годин «Вчитель і учень – етика відносин», «Дбай про своє ім'я », «Біля входу до пекла», «Перший підсумок життя», ситуаційних практикумів «Міжособистісні стосунки треба плекати і берегти», оформлення інформаційної вітрини «Як протидіяти шкідливим звичкам», лекції «Головна норма поведінки – повага до Людини», усного журналу «Легка дорога нікуди не веде», тематичного вечора «Гармонія душі і зовнішньої поведінки», вікторини «Стандарти споживання», класних зборів «Роль спілкування у встановленні довірливих стосунків між учнем, учителем, батьками» тощо.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
Лабораторна робота
курсової роботи
охорони праці
Курсова робота
використаної літератури
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
форми навчання
Виконала студентка
Теоретичні основи
Міністерство освіти
Пояснювальна записка
самостійної роботи
навчальний заклад
Історія розвитку
навчальних закладів
Робоча програма
молодших школярів
діяльності підприємства
роботи студентів
Загальні відомості
Курсовая работа
виконання курсової
світової війни
студентів спеціальності
студент групи
використаних джерел
охорони здоров
Практична робота
вищої освіти
Охорона праці
інтелектуальної власності
навчального закладу
Теоретичні аспекти
Самостійна робота
загальноосвітніх навчальних
Конспект лекцій
вищий навчальний
Вступ актуальність
напряму підготовки
загальна характеристика
Історія виникнення
Практичне заняття
виробничої практики