Методів обліку природного поновлення відносяться



Скачати 146.23 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації11.07.2019
Розмір146.23 Kb.
Назва файлул.docx
  1   2   3   4

До об'єктивних методів обліку природного поновлення відносяться стрічковий метод та метод облікових площадок. Залежно від розміщення поновлення, його віку, під пологом насадження чи на вирубці ведеться облік, вибирається і методика обліку. Так, за методикою проф. С.С.П'ятницького на суцільних вирубках закладають стрічки п'ятимет- рової ширини упоперек вирубки. При довжині вирубки у 500 м - дві стрічки, при 500-1000 м - три, а більшій - чотири. Під пологом лісу С.С.П'ят- ницький вважає за доцільне закладку облікових площадок розміром 10x10 м (100 м2).

Методика проф. М.М.Горшеніна передбачає під пологом лісу закладати при висоті підросту до 1,5 м 200 облікових площадок на 1 га (1 м2 кожна), а при більшій висоті підросту - 50-100 облікових площадок розміром 4 м2 кожна. Площадки повинні розміщуватися рівномірно на площі.

Штучне поновлення на суцільних вирубках в умовах грабових дібров Правобережного Лісостепу України має свої особливості. Через рясне і щорічне плодоношення граба та стійкість його підросту до затінення після рубки корінних дубово-грабових деревостанів на вирубках, в основному, залишається тільки підріст граба та одиничні екземпляри підросту ясена, клена явора, а іноді й дуба. Тому штучне поновлення дуба як головної породи здійснюється висівом жолудів, а частіше - садінням сіянців при розміщенні рядів культур через 6-8 м. Така відстань між рядами забезпечує відповідний розвиток крон у дерев дуба у віці 60-70 років. За рядами дуба потрібно доглядати, у тому числі й проведенням лісівничого догляду вже з 4-5-річного віку. Догляд потрібен також і за підростом граба, який росте у міжряддях, бо він може заглушити дуб.

На нашу думку, вже настав час, щоб переглянути схеми розміщення посадкових чи посівних місць в умовах грабових дібров і в аналогічних умовах Лісостепу України. Потрібно головні породи вводити густою культурою окремими місцями (площадками, ланками). Ще у XIX ст. видатний німецький лісовод Карл Гайєр у своєму "Вченні про деревостани" (1880) підкреслював вигідність групового розміщення рослин однієї деревної породи. Думку К.Гайєра поділяв Г.Ф.Морозов (1912), який підкреслював значні переваги розміщення на площі рослин однієї породи групами, маючи на увазі, що кожна група з віком стане малочисельною, а до віку стиглості створить певну структуру деревостану, яка забезпечить його стійкість. Саме групове (гніздове) розміщення деревних порід дозволяє у молодості і протягом життя лісостану регулювати взаємодію окремих деревних порід, обмежуючи конкурентні взаємини деякою ізольованістю груп та орієнтуючись на внутрішньовидові взаємини у групах, які порівняно менш жорсткі. В сучасний період є технічні можливості для конструювання агрегатів, за допомогою яких можна здійснювати садіння сіянців або сівбу жолудів, іншого насіння групами. Потрібно дослідження дії малотоксичних для фауни арборицидів та гербіцидів, внесення яких в межах груп могло б забезпечити ріст деревних порід без механічного догляду у перші 2-3 роки життя.

В Україні є певний досвід штучного поновлення саме за допомогою розміщення посадкових місць групами. Мається на увазі запропонований В.Д.Огієвським "спосіб густої культури дуба місцями". Для суборів Є.В.Алексєєв практикував введення у культуру сосни площадками розміром 1x1м, які розміщував через кожні 5 м, висаджуючи у кожну площадку від 5 до 9 сіянців. Ці технології потрібно вдосконалювати, виходячи з сучасних можливостей, адже розміщення на площі посадкових місць густо у рядах призводить до "запрограмованих" ускладнень у рості як підземних, так і надземних частин дерев, що загальмовує їх ріст, зменшує можливість використання наявних запасів поживних речовин для забезпечення успішного росту насаджень.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Зміст вступ
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
навчальних закладів
форми навчання
Теоретичні основи
Робоча програма
Міністерство освіти
Практична робота
вищої освіти
студент групи
навчальний заклад
молодших школярів
Загальні відомості
Конспект лекцій
виконання курсової
виробничої практики
роботи студентів
діяльності підприємства
Охорона праці
Практичне заняття
інтелектуальної власності
контрольної роботи
використаних джерел
охорони здоров
Курсовая работа
студентів спеціальності
Самостійна робота
Історія виникнення
загальна характеристика
загальноосвітніх навчальних
навчального закладу
фізичного виховання
студентка курсу
Дипломна робота
Студент групи