Моделі комунікації поняття моделі комунікації



Скачати 333.5 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації09.10.2019
Розмір333.5 Kb.
Назва файлуМоделі комунікації.docx
  1   2   3   4   5

МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ

1. Поняття моделі комунікації.

2. Моделі мовного знака як підґрунтя комунікативного моделювання. Модель комунікативного знака К. Бюлера.

3. Інформаційно-технічні моделі комунікації.

4. Комунікативна модель Р. Якобсона.

5. Семіотична модель художньої комунікації Ю. Лотмана.

6. Прагмалінгвістичні моделі комунікації.
1. Поняття моделі комунікації

Вивчення процесу комунікації й розуміння системи комунікативної ситуації неможливе без їхнього моделювання. Моделлю (від лат. modulus - міра, зразок, норма) є абстрактний формалізований та ідеалізований знаковий образ спрощеного відтворення певного об’єкта (оригіналу), штучно створений дослідником із метою вивчення ознак, складників цього об’єкта,

способів його існування й функціонування. Моделювання застосовують за умови неможливості чи ускладненості дослідження оригіналів у природному середовищі для визначення їхніх характеристик, оптимізації управління й користування об’єктами, для перевірки гіпотез тощо. Моделлю є будь-яка

система, що має мисленнєве представлення, матеріальну репрезентацію і здатна заміщати об’єкт дослідження так, щоб його вивчення надало нову інформацію про цей об’єкт.

Головним принципом моделювання є гомоморфізм, згідно з яким усе, що є в моделі, наявне в модельованому явищі, але не все, що є в цьому явищі, наявне в моделі. Конструкт, повністю тотожний з оригіналом, не є моделлю. Американський філософ А. Коржибський висунув цей принцип у базовому постулаті процесів сприйняття дійсності: «Карта — не територія» (все, що є

на карті, є на території, але не все, що є на території, представлене на карті).

Р. Піотровський сформулював основні вимоги до побудови моделі: вона має бути спрощеним аналогом, а не копією оригіналу; не бути складнішою за нього. Модель має бути вільною від суперечностей, тобто, по-перше, логічно коректною, по-друге, вичерпною, по-третє, гранично простою за умови пріоритету першого над другим і третім і другого над третім. Модель повинна мати універсальний характер і застосовуватися щодо класу об’єктів,

а також реалізувати пояснювальну спроможність, евристичні (пошукові) властивості та прогнозувати можливі закономірності й тенденції існування об’єкта дослідження.

Підґрунтям моделювання може бути гіпотеза, її перевірка потребує накладання моделі на оригінальний об’єкт й дальшої експериментальної діяльності. Процес моделювання містить три елементи: суб’єкт-дослідник, об’єкт дослідження і модель, яка визначає відношення між першим і другим елементами.

Модель комунікативної ситуації являє собою системну кореляцію певних складників, взаємодія яких сприяє передачі інформації, інформаційному обміну та комунікативному впливу.
2. Моделі мовного знака як підґрунтя комунікативного моделювання. Модель комунікативного знака К. Бюлера

Попередниками комунікативних моделей були моделі семіозису — процесу створення мовного знака відповідно до закономірностей знакової системи певної мови, що передбачає отримання мовною формою змісту, обто пов’язування певної структури знань у вигляді значення з відповідною формою. На моделювання комунікації найбільший вплив мали тріада семіозису Ч. Пірса, модель семіотичного трикутника й модель комунікативного знака К. Бюлера.

Американський логік, філософ і математик, основоположник прагматизму й семіотики Ч. Пірс (1839-1914) не створював моделі знака, однак він запропонував тріаду знакового процесу, яка містила знаковий засіб, позначений об’єкт й інтерпретанту. Інтерпретантою дослідник вважав дію на інтерпретатора у процесі семіозису об’єкта різних чинників (емоцій, логічних міркувань, поведінки). Ч. Пірс розглядав інтерпретанту як особливе значення, віднесене до наслідків, практичних результатів, що сприяє успіху, ефективності комунікативних дій. Його тріада передбачала передусім урахування прихованих суб’єктів семіотичної діяльності, хоч не відкидала жорсткий зв’язок імені з об’єктом, що не був фізичною сутністю.

Послідовник Ч. Пірса американський філософ Ч. Моррис (1901-1979) запропонував п’ятикомпонентну схему семіозису, що складалася зі знака,

інтерпретанти, інтерпретатора, сигніфіката й денотата. Тим самим Ч. Моррис увів до знакового процесу чинник адресата, зробивши перший крок до розгляду семіозису як міжсуб’єктної інтеракції.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Зміст вступ
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
навчальних закладів
форми навчання
Теоретичні основи
Робоча програма
Міністерство освіти
Практична робота
вищої освіти
студент групи
навчальний заклад
молодших школярів
Загальні відомості
Конспект лекцій
виконання курсової
виробничої практики
роботи студентів
діяльності підприємства
Охорона праці
Практичне заняття
інтелектуальної власності
контрольної роботи
використаних джерел
охорони здоров
Курсовая работа
студентів спеціальності
Самостійна робота
Історія виникнення
загальна характеристика
загальноосвітніх навчальних
навчального закладу
фізичного виховання
студентка курсу
Дипломна робота
Студент групи