Програма фольклористичних студій у «Передмові»



Скачати 41.94 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації15.03.2018
Розмір41.94 Kb.
Назва файлуП1.docx
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

Тема 4

Зародження української фольклористики у добу романтизму. Фольклористичка концепція М.Максимовича


  1. Звернення до національних витоків словесності та наукова програма фольклористичних студій у «Передмові» до першого видання народних пісень М.Максимовича.

У "Передмові" до першого видання народних пісень (1827) Максимовича можна виділити два основні пункти, на яких автор зосереджує свою увагу:

•народні пісні (1.1)

•мова написання праці (1.2)
1.1 Максимович говорить, що настав час, коли пізнають істинну ціну народності, що тепер поети не беруть як приклад для наслідування і копіювання іноземні твори, тепер вони сприймаються їх як джерело розвитку для творчості, що проросла на ґрунті етнічної землі.

Максимович шукає в чому є найбільший вияв народності. Це пісні, в найбільшій мірі. Він наводить приклад приказки "сказка-складка, а песня - быль".

Під виявом народності автор має на увазі й мову, глибше вивчати яку дозволяють пошуки і дослідження народної міфології та творчості.

Особлива багатогранність народної творчості притаманна Слов'янським народам. Зокрема автор стверджує, що збирає фольклор України вперше і вважає його цікавим і корисним для читачів.

Максимович про Україну:

«Виникла, наче комета, і довго тривожила сусідів, перекидаючись з однієї сторони до другої, закручена бідами й неспокоєм, що не давали розвинутися духу народному і тільки спричиняє внутрішні заворушення».

• Малоросійський народ був різношерстого походження: тут і європейці, і в більшості – азіати – жителі Кавказу.(про спорідненість говорять риси характеру, первісний спосіб ведення господарства(верховий/кочовий), який потім , об*єднався з скотарським та землеробським. Цією спорідненістю Максимович пояснює характер їхніх пісень, серед тематики яких: смерть козаків, від*їзд їх на чужину, туга за Батьківщиною, родиною або про бої і спогади про них. Також, майже завжди тут знаходимо: туга матері за сином, сестри за братом. Натомість батьківську любов зустріти в піснях можна дуже рідко.

Максимович відзначає пісні про Гайдамак, а також – думи («героическія песнопения о былинахъ, относящихся преимущественно ко временамъ Гетмаства –до Скоропадского»). Їх і в часи Максимовича ще співали сліпці-бандуристи, яких можна назвати «Малоросійськими рапсодами». Вісім таких дум видав Цертелєв під назвою «опытъ собранія старинныхъ Малороссійских песней». Кожна дума булла присвячена певній історичній події чи особі (Хмельницькому, Палію, Мазепі).

Розповіді про домашні події у козаків є перехідними між думами та балладами, розповідями фантастичними(напр. Пісня про побудову Києва). Максимович сподівається, що хтось із його земляків у Полтавській губернії збереже ці пам*ятки.

Жіночі пісні:

• Туга за Батьківщиною, звідки обманом були забрані козаками;

• Поневіряння самої України від Каньовських та інших панів («Лимерівна»,»Бондарівна»);

• Любовні пісні (наповнені почуттями та пристрастю);

Зради: були перенесені з великим відчаєм або відбувалася помста чарами. Так віра в чари залишися у жінок у по сей день.

• Святкові пісні та обрядові, що несуть в собі подекуди печать древньої Слов*янської міфології, несуть в собі образ землеробської і та сімейної, природної ідилії (напр. Веснянки, Троїцькі, весільні, пісні на обжинки).

У цьому роді не знайдеться такої країни, що назветься такою ж пісенною, як Україна - тут кожна пора року, кожне дійство супроводжується піснями.

• Заклинательні пісні, схожі до Скандинавських.

Пісні чоловічі, де присутня ніжність, кохання, належать уже до пізніших років.

Ще в українців дуже багато веселих та карикатурних пісень, що являють собою усне надбання народу, а не поезію. Гумор у них не такий як в піснях «Краковяковъ» - він стає або грубим, або непристойним («Їх фантазія від надміру вільного часу чи від горя розгулявшись, не знає міри». Ці пісні найчастіше вживаються не через слова, а через своє музичне оформлення, мелодію (напр. «Метелиця»,» Горлиця», «І шумить,і гуде») Правда, багато з них дотепні.(автор наводить «Танцювала риба з раком»).

Максимович стверджує, що може порівнювати Малоросійські пісні лише з Російськими. Форма Малоросійських пісень, як і мова, становлять щось середнє між Російськими (тонічно споріднені та рухливістю) і Польськими (рима, співзвучність, зменшено-пестливі слова (від чого залежать ніжність і гармонічність, які переважають над Російськими піснями) піснями. Суттєва різниця між Малоросійськими і Російськими піснями полягає ще й у тому, що в рос. піснях звучить дух покори своїй долі, росіянин не звик брати участь в «переворотах життя», тому він здружився з природою, любить малювати бо тут тільки може виразитися його душа. Він не прагне описати у пісні реальну дійсність, а навпаки, відділити від себе все навколо. Тому Російські пісні відрізняються сумом, відчаєм, забуттям, протяжністю. У Малоросійських піснях менше такої розкішності та протяжності. В них побутує дух боротьби, пориви пристрасті, сила почуттів, тут більше дії, руху.

Цертелєв справедливо помічає, що в росіян чудова описова поезія, тоді, як в Малоросійких піснях є драматичне вираження предмета.

Туга не покриває малоросійські пісні, а пронизує їх. Вона присутня в усіх піснях. Навіть іронія, що притаманна малоросам часто змішується з нею і витворює особливий рід пісень.(приклади – в 3 збірці Максимовича).

Ніжні пісні відрізняються простотою та природністю, яким нітрохи не перечать постійні порівняння (зокрема з природою: дрібний дощ, зозуля, барвінок,калина). В російських же піснях більшість метафор штучні, негативні. В Малоросійських – позитивні.(на думку Глаголева і Гнедича).

Спів: В Росіян найкраще співають чоловіки, а в Малоросії – часто жінки. Сам спів однаково хороший у них обох.

Малоросійські пісні, не будучи зібраними і збереженими, в ході історії, могли втрачати деякі свої елементи та змінюватися. Пісні починали змінюватися, відходити від своєї первоначальної форми.
1.2 Максимович не розставляє наголоси, бо у віршах вони будуть відрізнятися від звичайних.

В Малоросійських піснях присутня гнучкість і непостійність наголосу, що відрізняє їх від Польських, але Російська мова переважає над ними обома. Проте мова пісень, в якій переплітаються риси і російської і польської мов показує, наскільки музикальна мова малоросійських пісень. З усім цим мова здатна бути такою не лише у піснях, а й у п*єсах, як показав це Котляревський у своїй «Енеїді». Пісня «за Немень иду» показує здатність Малоросійкої мови змінюватися за розмірами.

Далі Максимович робить акцент на правописі збірки. Він пояснює різницю між українським та російськими літерами «ы»-«и», «и»-«і», щоб читачі розуміли, де вживати коротке гостре і чи глухе м*яке и.

Також Михайло Максимович зазначає кілька пунктів про дієслова:

• Закінчення на «ти», «тися», «ться»(але читається як «цця»)

• Рос. зак. «илъ» в минулому часі чоловічого роду змінюється на «ивъ»

• В теперішньому часі тверде «итъ» змінюється на м*яке «ить»(напр. Ходить), «етъ» - переходить в «Є» або зникає (наступа)

• Майбутній час мають деякі слова, які в російській мати форми майбутнього не можуть (могтиму)

• Зменшено-пестливі форми наявні і у дієсловах(спати-спатки)

Автор помічає чергування у-в у деяких словах (вслід – услід), додавання літери «в» до деяких слів(вона – она), зміну л-в (волк – вовк), перестановку літер (медведь – ведмідь), «з»,»из»,»с» - вживання «без розбору» на початку слів.

Також зазначаються зміни при відмінюванні:

• Однина д. і м. відмінків жіночого роду «га»-«зі»,»кА»-«ці», «ха»-«сі»

• Зміни у відмінюванні займенників.

Максимович звертається до грамматики Павловського, де викладені досить точно правила написання української мови, але говорить, що повної грамматики на той час іще не існує.






  1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
навчальної дисципліни
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
охорони праці
Курсова робота
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
Пояснювальна записка
Виконала студентка
Історія розвитку
Міністерство освіти
форми навчання
навчальних закладів
самостійної роботи
Теоретичні основи
навчальний заклад
Робоча програма
діяльності підприємства
Практичне заняття
молодших школярів
роботи студентів
Самостійна робота
вищої освіти
використаних джерел
студентка курсу
студент групи
загальноосвітніх навчальних
інтелектуальної власності
виконання курсової
студентів спеціальності
Курсовая работа
Загальні відомості
світової війни
охорони здоров
Історія виникнення
Конспект лекцій
студентка групи
Практична робота
навчального закладу
контрольної роботи
Теоретичні аспекти
Список літератури
напряму підготовки
внутрішніх справ