Самостійне вивчення №2 Управління устаткування електрообьектів


Взаємовідносини (зв’язки) за посадою



Скачати 63.89 Kb.
Сторінка8/8
Дата конвертації31.01.2018
Розмір63.89 Kb.
Назва файлуСв організація.docx
1   2   3   4   5   6   7   8
7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою

Визначається коло основних взаємовідносин працівників під час виконання покладених на них завдань та обов’язків із співробітниками свого або інших структурних підрозділів, а також зі сторонніми підприємствами, організаціями, установами, з якими працівник має службові взаємовідносини, строки отримання та надання взаємної інформації (за наявності), порядок погодження та затвердження відповідних документів тощо.

У розділі зазначається від кого (кому), терміни протягом якого строку та яку інформацію отримує (надає) працівник, з ким спільно готує та погоджує проекти документів, кому і в які терміни надсилає виконану роботу або від кого її отримує, з ким і з яких питань (наприклад, забезпечення матеріальними ресурсами, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, пожежної безпеки) має взаємовідносини.

Необхідно зазначити, що два останні з наведених розділів (тобто щодо кваліфікаційних вимог працівника та взаємовідносин за посадою) не є


Cамрстійне вивчення №4

Прогнозування енергоспоживання


В статті надано новий концептуальний підхід до прогнозування енергоспоживання в економіці регіону та країни з урахуванням технологічного потенціалу енергозбереження та зниження енергоспоживання за рахунок структурних змін в економіці. Запропоновано підхід до врахування економічних показників глобалізації на зовнішньоекономічну діяльність та її вплив на структурні зміни в економіці, а також вплив світових цін на енергоносії на вибір заходів з технологічного енергозбереження. 
Глобалізація економіки є об’єктивним процесом, який охоплює в першу чергу сферу економіки, приводить до якісних структурних зрушень в економіці, система міжнародних економічних відносин почала спиратись на світову інформаційну мережу. Процес глобалізації приводить до зникнення чіткого розділення на національні та зовнішньоекономічні фактори розвитку. Все у більшому ступені формується міжнародне виробництво, продукт якого є результатом не тільки міжнародного переміщення факторів виробництва (капіталу, технологій та інформації, робочої сили та ін.), але й роботи «єдиного світового конвеєра». Центр ваги у діяльності транснаціональних корпорацій переноситься із зниження індивідуальних витрат виробництва на використання переваг глобалізації. Подібна стратегія поступово стає доступною не тільки транснаціональним, але й іншим національним компаніям.

Розробка методології прогнозування рівнів енергоспоживання в умовах глобалізації є дуже складним, багатофакторним процесом, дослідженню якого і присвячена дана робота.

Моделі прогнозування енергоспоживання розроблялися в Інституті загальної енергетики (ІЗЕ) НАН України ще 20 років тому. Зокрема, було розроблено:

- Модель оптимізації республіканського паливно-енергетичного комплексу та його галузевих систем [1], що включала побудову перспективного паливно-енергетичного балансу УРСР. В основі цієї моделі покладено оптимізаційно-імітаційний підхід для середньострокового прогнозування розвитку ПЕК республіки. Розрахунок витрат ПЕР визначався за сценаріями розвитку ПЕК по критерію мінімуму паливно-енергетичних витрат.

- Модель прогнозування обсягів споживання електричної енергії до 2030 р. з урахуванням потенціалу енергозбереження [2]. Для визначення електроспоживання економіки країни на довгостроковий термін розроблено систему економіко-математичних моделей, яка дозволяє оцінювати обсяги використання електроенергії на рівні країни, галузей та виробництв при різних варіантах впровадження заходів енергозбереження та забезпечення соціально-економічного розвитку країни. В основу розробки системи моделей закладено вирішення двох задач: визначення ефективних варіантів структурної перебудови економіки країни (при заданих обсягах ВВП) при мінімізації рівнів споживання електроенергії; визначення ефективних напрямків технологічного енергозбереження для максимізації економічно доцільного потенціалу електрозбереження.

- Модель прогнозування енергоспоживання за окремими видами енергоресурсів для процесів нафтопереробки [3] вирішено як функціональну залежність величини питомих витрат енергоресурсів від коефіцієнта завантаження технологічного обладнання (яке досліджено протягом 10-ти років) та оціненого рівня технічно можливого використання вторинних енергетичних ресурсів та інших заходів і напрямків енергозбереження.

Методичні розробки з прогнозування рівнів енергоспоживання фахівців ІЗЕ НАН України використані при розробці Енергетичної стратегії України до 2030 року в розділах «Прогнозування потреби України у паливно-енергетичних ресурсах», та «Перспективні паливно-енергетичні баланси. Імпортно-експортна політика та енергетична дипломатія країни».

Однією з останніх розробок ІЗЕ НАН України є модель розвитку енергетики в умовах лібералізації і глобалізації світової економіки та інтернаціоналізації екологічних обмежень Б.А. Костюковського та співавторів [4], в якій розглядається оптимізаційна задача визначення потреби ПЕР при врахуванні гранично-прийнятних цін на енергоресурси, обмежень по викидах в атмосферу та глобальних цілей розвитку економіки та енергетики за критерієм оптимальності прогнозу розвитку економіки й енергетики країни. Цей критерій, як сказано у [5] може бути вибраний в залежності від поставленої задачі та рівня деталізації елементів моделі.

Відомі й зарубіжні методологічні підходи до прогнозування енергоспоживання:

- Методика оптимального управління електроспоживання, що розроблена В.І. Гнатюком [6] (Росія), включає методику прогнозування електроспоживання інфраструктури, яка базується на теорії структурно-топологічної динаміки рангових розподілів. Фактичні дані по електроспоживанню об'єкту в поточному році складають «Вектор верифікації». Прогнозовані дані наступного року визначаються як «Вектор прогнозування». Решта всіх відомих даних по електроспоживанню утворює основну «Матрицю даних». Крім того, створюється база методів прогнозування, серед яких частина ґрунтується на традиційній, так званій, гаусовій методології (G-методи) а частина – на ципфовій методології (Z-методи). Процес прогнозування електроспоживання об'єктів інфраструктури реалізується в два взаємозв'язані етапи. На першому етапі як база прогнозування використовується матриця даних, стосовно якої реалізуються послідовно все наявні в розпорядженні методи прогнозування. Статистичне порівняння отриманих прогнозних результатів з відповідними даними вектора верифікації дозволяє для кожного з об'єктів визначити найбільш ефективний метод. Потім на другому етапі прогнозування вектор верифікації приєднується до матриці даних і здійснюється остаточний прогноз електроспоживання. Причому процедура для кожного об'єкту здійснюється саме тим методом, який на першому етапі був визначений для нього як найбільш ефективний. Дана методологія прогнозування електроспоживання названа GZ-методом.

Відомими у світі є моделі перспективної оцінки попиту на енергію, що розроблені МАГАТЕ: так звані MAED, WASP і ENPEP-баланс [7]. Ці моделі базуються на структурі балансів енергії базисного року, потребують розробки сценаріїв майбутнього розвитку, визначення специфічних умов для країн.

MAED дозволяє оцінювати прогнозні енергетичні потреби на основі середньострокових або довгострокових сценаріїв соціально-економічного, технологічного і демографічного розвитку. Попит на енергію розподіляється на значну кількість категорій кінцевих споживачів, що відповідають різним товарам та послугам. Виконується оцінка соціальних, економічних і технологічних факторів, що впливають на конкретні сценарії розвитку.

Модель WASP є найбільш поширеною у країнах, що розвиваються, моделлю планування енергетичних систем. З урахуванням обмежень, які визначає користувач, WASP дозволяє розробляти оптимальний довгостроковий план розвитку енергогенеруючої системи. Обмеження можуть включати недостатність паливних ресурсів, викидів газоподібних відходів, вимоги до надійності системи та інші фактори. Оптимальний розвиток визначається шляхом зведення до мінімуму сумарних приведених витрат.

Програма енергетичних оцінок ENPEP-баланс, що теж широко використовується у країнах, що розвиваються, дозволяє виконувати багатосторонню оцінку стратегій розвитку енергосистем. Цей пакет включає такі модулі: оцінки попиту на енергію (MAED), визначення цін, що забезпечують рівновагу попиту та пропозиції і складання балансу попиту і пропозиції на енергію в ринкових умовах; оптимізації розвитку електроенергетичного сектору (WASP), оцінки навантажень певної енергосистеми на довкілля.

Всі перелічені наукові розробки з прогнозування енергоспоживання враховують окремі чинники, що впливають на визначення рівнів енергоспоживання: потенціали енергозбереження, оптимальний розвиток галузей ПЕК за критерієм мінімуму приведених витрат, гранично-прийнятні ціни на енергоресурси та екологічні обмеження.

Метою досліджень є створення такої моделі, яка б дозволяла отримувати прогнозні рівні енергоспоживання у всьому спектрі первинних енергоресурсів з урахуванням глобалізаційних процесів (які впливають на потребу в імпортних енергоресурсах через ціновий фактор), враховувала б зміни у потенціалах енергозбереження при змінах цін на імпортні енергоносії, ґрунтувалася б на реально діючих у країні методологіях формування статистичних спостережень за ВЕД, враховувала би оптимальні зміни у структурі виробництва економіки країни, і корелювалася би з прогнозними макроекономічними показниками розвитку економіки та соціальної сфери країни в цілому.

В даній статі запропоновано новий концептуальний підхід до прогнозування рівнів енергоспоживання з урахуванням перелічених чинників. .

Особливостями нової моделі прогнозування рівні енергоспоживання у країні є врахування таких чинників


  • Показників економічної глобалізації через вплив світових цін на споживання енергетичних ресурсів; 


  • Оптимальні показники експортно-імпортних операцій; 


  • Модернізований алгоритм обрахування потенціалів енергозбереження; 


  • Оптимізація структури потреби у первинних енергоресурсах, обмеженої рівнями власного видобутку і можливостями надходження видів палива по імпорту. 


Самостійне вивчення№5



Формування балансу теплоти,формування балансу електроенергіі,формування балансу палива.

Формування балансу електроенергії Розрахунок балансу електроенергії полягає в послідовному визначенні ви- даткової частини балансу (відпуск споживачам, витрати на власні й виробничі потреби й на компенсацію втрат електроенергії в електричних мережах) і при- буткової частини балансу (вироблення електроенергії електростанціями, отри- мання від інших ЕЕС) і приведенні у відповідність витрати електроенергії її приходу. Такі складові балансу електроенергії, як власні й виробничі потреби й втрати в мережах, звичайно включають в електроспоживання (у такому виді електороспоживання прогнозується). Існують і методики і їхньої окремої оцінки. 53 У чому суть задачі розрахунку балансу електроенергії, наприклад, для річ- ного періоду? Сумарні потреби в електроенергії відомі (вони прогнозуються). Однак потрібно оцінити, який внесок у необхідне вироблення електроенергії дають окремі типи електричних станцій (ЕС), а також окремі підсистеми і які перетікання енергії між підсистемами. Що стосується АЕС, ГЕС і блок-станцій, то як ми вже відзначали, вироб- лення електроенергії електростанціями цих типів визначають окремо: АЕС – розрахунками на основі заданого графіка зупинок їхніх агрегатів; блок-станцій – прогнозуванням; ГЕС – на основі розрахунків довгострокового режиму регу- лювання їхніх водоймищ. Тому розрахунки балансу електроенергії в основному відносяться до ТЕС. На рівні ЕЕС потрібно визначати вироблення електроенергії окремо за крупними ЕС і сукупно на дрібних електростанціях. На рівні ОЕС вироблення ЕЕ визначається за групами ідентичних (по паливу, економічності) ТЕС. Як уже відзначалося, якщо баланс потужності визначається критерієм без- перебійності й надійності, то баланс електроенергії – критерієм економічності. Інакше кажучи, оптимальний баланс електроенергії повинен відповідати опти- мальним добовим режимам ЕЕС, обумовленим критерієм мінімуму вартості сумарної витрати палива. Відомим строгим рішенням є використання в балансових розрахунках про- грам добової оптимізації режимів ЕЕС [9]. Цей підхід реалізується у такий спо- сіб. У кожному інтервалі (місячному або тижневому) усередині року розгляда- ються до чотирьох характерних добових графіків навантаження – середнього робочого дня, суботи, неділі, понеділка. Указується кількість діб кожного типу в інтервалі. Розраховуються оптимальні добові режими ЕЕС для кожного типу доби, і на основі цих розрахунків визначають інтервальне вироблення енергії різними типами ТЕС, енергокомпаній, а також перетікання енергії між підсис- темами. Такий підхід до розрахунків балансу електроенергії цінний і тим, що для експлуатації корисна й сама по собі перевірка умов покриття перспектив- них добових графіків навантаження. Відомі й інші більш спрощені підходи до розрахунку балансу електроенер- гії, наприклад, якщо замість графіків навантаження використовують криві три- валості навантажень або використовують прогнозний варіант балансу електро- енергії, коли вироблення енергії групами ТЕС прогнозується по минулій стати- стиці (але й при такому підході не можна визначати перетікання енергії між пі- дсистемами). 3.3.3 Формування балансу теплоти Баланс теплоти формується в регіональній ЕЕС при довгостроковому пла- нуванні режимів для розв'язання наступних задач: • забезпечення постачання теплотою споживачів ЕЕС; • уточнення балансу потужності й електроенергії по ЕЕС з урахуванням на- явної потужності вироблення електричної енергії й відпустку теплоти ТЭЦ; • формування балансу енергетичних ресурсів з урахуванням вироблення еле- ктроенергії й відпустку теплоти електростанціями ЕЕС. 54 У процесі формування балансу теплоти проводиться деталізація показни- ків у розрізі груп однотипного встаткування, установленого на електростанціях. Відпуск теплоти електростанцією складається з її відпуску від турбін, ене- ргетичних котлів безпосередньо або через редукційно-охолоджуючі установки і від теплообмінних апаратів і пікових водогрійних котлів, що служать для дода- ткового підігріву води після основних мережних підігрівників турбін. Під відпуском теплоти зовнішнім споживачам розуміють усю теплоту, від- пущену від електростанції, районної котельні або об'єднаного енергопідприєм- ства за винятком теплоти, повернутої на електростанцію (котельню) з конден- сатом виробничої пари, зворотною мережною водою, "м'ятою" парою, що від- працювала у зовнішніх споживачів тощо Зазначимо, що в балансі електроенергії враховується витрата електроенер- гії на власні потреби електростанції, пов'язана з відпуском теплоти, у тому числі: • уся власна витрата теплофікаційної установки електростанції (витрата на мережні, конденсаційні й інші насоси водонагріваючого встаткування) і витрата на механізми пікових водогрійних котлів електростанції; • частина сумарної витрати електроенергії на власні потреби котельної уста- новки. Баланс теплоти, виробленої в ЕЕС, що відпускається споживачам, характе- ризується наступною рівністю QВ + QП = QВ.М = QК.В + ∆Q (3.5) де QП – покупна теплота; QВ.М – відпуск теплоти в мережу; QК.В – корисний відпуск теплоти; ∆Q – втрати теплоти в теплових мережах. Джерелами теплоти в ЕЕС є ТЕЦ, котельні, електробойлерні: QВ С + QВ.Т + QВ.К + QВ.Е (3.6) де QВ.Т , QВ.К, QВ.Е – відпуск теплоти ТЕЦ, котельними, електробойлерними відповідно. На верхніх рівнях диспетчерського управління (ОДУ, ОЕС і ЦДУ ЄЕС) ба- ланс теплоти не формується, а лише аналізуються дані в тій мірі, у якій вони необхідні: • для оцінки наявної потужності й вироблення електроенергії ТЕЦ у сумар- ному балансі потужності й вироблення електроенергії ОЕС і ЄЕС; • для формування балансу енергоресурсів по ОЕС і ЄЕС. При короткостроковому плануванні режимів проводиться уточнення ба- лансу теплоти на добу (або на кілька діб) з урахуванням очікуваної температури навколишнього середовища й необхідного вироблення електроенергії на ТЕЦ. 3.3.4 Формування балансу палива Планування паливопостачання ТЕС є досить відповідальною й трудоміст- кою справою й здійснюється ітераційно за участю як самих ТЕС, так і регіона- льних ЕЕС, ОЕС України. В умовах напруженого паливно-енергетичного ба- 55 лансу країни зростають вимоги до обґрунтованості планування. Тому розробка балансів палива на рік, квартал, місяць, тиждень, добу настільки ж актуальна, як і планування балансів потужності й енергії. Баланс палива розробляється після складання балансів потужності, елект- ричної енергії й теплоти. Під заплановані електроенергію й теплоту повинне бути забезпечене необхідне паливо. Однак за результатами розроблення балан- су палива іноді доводиться вносити корективи в баланси потужності, електро- енергії й теплоти (коли не балансується паливо з енергією й теплотою). В оста- точному підсумку всі баланси розробляються взаємопов'язано. Різняться баланси умовного й натурального палива. Першим розробляєть- ся баланс умовного палива. Далі під розраховане умовне паливо планується конкретне натуральне паливо з урахуванням його наявності й можливостей спалювання на конкретних електростанціях (тут найбільш імовірні випадки не- стиковки балансів палива й енергії, коли в силу обмежень по натуральному па- ливу доводиться змінювати виробництво електроенергії й теплоти). Електро- енергетика використовує велику кількість (декілька сотень) видів і марок нату- рального палива, і кінцевий план постачання палива повинен містити конкрет- ну прив'язку постачальника палива до кожної ТЕС. У балансових розрахунках, особливо на верхніх рівнях управління, допускається еквівалентування близь- ких за основними характеристиками видів палива. Контрольні запитання 1. Опишіть основні функціональні групи планування енергетичних режимів.

Самостійне вивчення №6



Прогнозування оцінки стану баланса потужності.

Прогнозування. Призначенням оперативного (внутрішньодобового) прогнозу електричних навантажень і електроспоживання здійснюваного в під- системі "Прогнозування електричних навантажень і енергоспоживання" є уточ- нення їхніх значень, прийнятих при короткотерміновому плануванні. При опе- ративному прогнозі визначаються сумарні активні електричні навантаження ЕЕС і енергорайонів і їхнє внутрішньодобове електроспоживання, а також ак- тивні й реактивні навантаження вузлів еквівалентної схеми електричної мережі. Методика оперативного внутрішньодобового прогнозу аналогічна застосовува- ній при короткостроковому плануванні й базується на статистичному аналізі даних про відповідні навантаження (сумарні або вузлові) за ряд попередніх діб й даних про режим споживання за поточну добу, що накопичувалися в ОІУК. Поточний короткочасний прогноз здійснюється з бажаним випередженням до однієї години; для поточного контролю й корекції – на декілька хвилин упе- ред, щоб ліквідувати запізнення надходження інформації; для перевірки допус- тимості заявок і майбутніх дій диспетчера – на час до моменту реалізації розв'я- зків. Отримані прогнози використовуються в якості "псевдовимірювань", тобто даних, які сприймаються ЕОМ так само, як реальні виміри. "Псевдовимірюван- 58 ня" характеризуються своїми метрологічними характеристиками. У свою чергу, ці характеристики визначаються як погрішностями вимірів параметрів режиму, використовуваних у якості вибіркових рядів, так і статистичною мінливістю цих параметрів. 4.2.2 Оцінювання стану ЕЕС Основною задачею, розв'язання якої забезпечує формування топології й моделі поточного (а значною мірою й перспективного) режиму ЕЕС є задача оцінювання стану системи. Оцінювання стану при оперативному управлінні ЕЕС може використовуватися для підвищення вірогідності поточних телеви- мірювань (ТВ) і як інформаційна база для виконання оперативних розрахунків. Оцінювання стану забезпечує: виявлення й усунення збоїв і грубих поми- лок у системах збору даних; одержання збалансованих оцінок параметрів ре- жиму, найбільш близьких до обмірюваних; дорозрахунок невиміряних параме- трів режиму (узагальнення задачі потокорозподілу в реальному часі); визначен- ня в темпі процесу метрологічних характеристик засобів вимірів, зокрема по- грішності всього каналу вимірів. Процедури оцінювання стану реалізуються в багатьох диспетчерських пу- нктах, у тому числі й в Україні. Тут на основі статичного оцінювання стану здійснюється первинна обробка інформації з видачею результатів один раз за годину. 4.2.3 Формування балансу потужності Формування балансу потужності при довгостроковому й короткостроко- вому плануванні енергетичних режимів розглянуто в п 3.3. При оперативному управлінні баланс активної потужності для ЄЕС у цілому й для кожного регіону (ОЕС, ЕЕС, частини ЕЕС) характеризується трьома показниками: активною по- тужністю генерації РГ; сумарним навантаженням споживачів РН, включаючи витрату на власні потреби електростанцій і втрати потужності в електричних мережах; сальдо (алгебраїчна сума) перетоків потужності із сусідніми ЕЕС РС. РН = РГ+РС. (4.1) Аналізуючи майбутні й контролюючи поточні значення цих параметрів і зіставляючи їх із плановими або із гранично припустимими значеннями, зазна- ченими в диспетчерських інструкціях, оперативний персонал може оцінити, на- скільки напруженим буде майбутній режим, а контролюючи поточний баланс, виявити підлеглі підрозділи, які, не виконуючи планові завдання, порушують режим роботи ЕЕС у цілому. Сумарні значення РГ і РС формуються за даними ТВ потужностей електро- станцій і перетікань потужності по міжсистемним ЛЕП. Сумарне навантаження споживачів РН визначається за (4.1). Якщо нехватка ТВ не дозволяє точно ви- значити значення РГ і РС, здійснюється додаткове уведення інформації вручну оперативним персоналом або автоматично з масиву даних добової відомості, 59 що дозволяє уточнити сумарні значення потужності генерації ЕЕС і сальдо зов- нішніх перетоків. Функція формування поточного балансу активної потужності реалізується в ОІУК ЦДУ ЄЕС, ОДУ й більшості ЕЕС. В ЕЕС поряд із загальним балансом активної потужності часто формуються баланси потужності для районів елект- ричних мереж, що забезпечують електропостачання різних адміністративних областей. Значення РН, визначене по (4.1), дозволяє суворіше контролювати споживання потужності в різних адміністративних областях і підприємствах електричних мереж (ПМЕ). Аналогічне завдання може вирішуватися для очікуваного (наприклад, на годину максимуму навантаження) нормального режиму при певній потужності генерації й існуючих обмеженнях по пропускній здатності електричної мережі. У ряді ЕЕС здійснюється оперативний контроль балансів реактивної поту- жності в окремих вузлах основної мережі. Контроль балансу реактивної потуж- ності, який здійснюється на підставі телевимірювань перетоків реактивної по- тужності й напруг у вузлах, проводиться при небезпечному зниженні напруги з метою визначення запасів надійності й оцінки заходів щодо відновлення рівня напруги. Запуск відповідної програми може здійснюватися вручну або автома- тично при зниженні до певного рівня напруг у контрольованих точках. Інформація про майбутній баланс реактивної потужності використовується для проведення заходів, що попереджають можливість виникнення лавини на-

Cамостійне вивчення №7



Оцінка стану системи в алгоритмах протиаварійного управління

Оцінка стану системи в алгоритмах протиаварійного управління Існує тенденція створення єдиної мережі датчиків, каналів передачі й баз даних як для АСДУ, так і для пристроїв протиаварійної автоматики (ПА). Разом з тим підвищені вимоги до надійності інформаційного забезпечення сис- темної автоматики, особливо централізованих систем ПА, приводять до необ- хідності дублювання датчиків, каналів. Додаткові можливості для підвищення надійності і якості вихідної інформації дають алгоритми оцінювання стану, що включаються в системи протиаварійного управління. Використовувані тут ал- горитми оцінювання стану відрізняються відносно меншою розрахунковою схемою (для підвищення швидкодії – порядку декількох секунд), можливістю обробляти дублюючі виміри й орієнтацією на підвищену надмірність вимірів (наприклад, наявність вимірів перетікання активної й реактивної потужності за обома кінцями ЛЕП). У розробках Інституту електродинаміки АН України ви- користовуються статичні алгоритми, у розробках МЕІ з РАН – динамічні. Останні мають ту перевагу, що дозволяють дати прогноз, що упереджує стан ЕЕС на кілька хвилин і тим самим знизити помилку в управляючих впливах, викликану запізненням у спрацьовуванні самої системи ПА. Важливими є оптимальне розміщення датчиків, вибір системи каналів, що забезпечують автоматику даними про найбільш інформативні параметри й най- більш інформативному резервуванні при збоях у системі збору даних. Розроб- лений у МЕІ комплекс діалогового проектування систем збору даних дозволяє досягти цієї мети [3]. 5.3 Протиаварійна автоматика 5.3.1 Повторне включення після ліквідації збурення Усі повітряні ЛЕП і багато шин основної електричної мережі ЄЕС оснаще- ні обладнанням автоматичного повторного включення (АПВ). Поряд із трифазними АПВ (ТАПВ) на ЛЕП надвисокої напруги (НВН) успішно засто- 61 совуються однофазні АПВ (ОАПВ). Більшість ЛЕП 500 кВ і всі ЛЕП 750 і 1150 кВ оснащені обладнанням комбінованого АПВ (КАПВ), що діє при від- ключенні однієї фази (у випадку однофазного КЗ) як ОАПВ, а при відключенні трьох фаз (у випадку міжфазного КЗ або неправильного спрацьовування РЗ) як ТАПВ. Для підвищення ефективності дії ТАПВ ЛЕП НВН передбачена адаптація обладнання до схемно-режимних умов роботи ЕЕС: прискорення вмикання ви- микача при відключенні ЛЕП швидкодіючим РЗ (прискорене ТАПВ); однокра- тне включення на стійке КЗ лише з одного кінця ЛЕП, більш віддаленого від місця ушкодження (забороняється подача напруги на ушкоджену ЛЕП при бли- зьких КЗ). Замикання ЛЕП у транзит при цьому здійснюється без додаткової витримки часу з контролем наявності напруги, відсутності несимметрії (визна- чається за допомогою реле напруги нульової і зворотної послідовностей, під- ключених до трансформатора напруги, установленого на ЛЕП), контролем син- хронності зустрічних напруг. У схемі прискореного ТАПВ передбачена також автоматична зміна уставки (вибір однієї із двох наявних) реле контролю син- хронізму залежно від схеми й режиму роботи електричної мережі. У практиці закордонних ЕЕС застосовуються наступні варіанти адаптації ТАПВ при ушкодженнях на ЛЕП і шинах ВН і НВН: • включення однієї фази ЛЕП при міжфазних (двофазних і трифазних) КЗ на землю з наступним замиканням вимикачів двох залишившихся фаз у випад- ку успішного включення першого; • автоматичне збільшення витримок часу обладнання АПВ при міжфазних КЗ; • збільшення витримки часу обладнання АПВ або виведення його з дії у випадку частих багаторазових ушкоджень ЛЕП, обумовлених, наприклад, гро- зою, ожеледдю, лісовими пожежами; • автоматичний вибір вимикача для подачі напруги на пошкоджені шини підстанції так, щоб у місці КЗ протікав найменший струм або щоб залишкова напруга на шинах вилученої підстанції мала найбільше значення; • зміна уставок реле контролю синхронізму в ремонтних схемах. Подібні адаптивні схеми реалізуються на підстанціях, оснащених мікро-ЕОМ. Трифазне обладнання АПВ із контролем синхронізму використовуються на міжсистемних ЛЕП для підключення ЕЕС, що відділилася в процесі розвит- ку аварійного порушення режиму, на паралельну роботу з ОЕС, після того як в ЕЕС будуть відновлені нормальні параметри режиму й створені умови, необ- хідні для синхронізації. За кордоном великою різноманітністю характеризується застосування АПВ на ЛЕП основної електричній мережі. У Німеччині обладнанням ОАПВ оснащене близько 90 % ЛЕП напругою 220 і 380 кВ (витримка часу ОАПВ 0,6–1,2 с). У США на ЛЕП 500 і 765 кВ за- стосовують обладнання швидкодіючого АПВ (ШАПВ) з витримками часу 0,35–0,4 с, а також ТАПВ із контролем синхронізму. Поряд із цим усе 62 більш широке застосування на ЛЕП основній мережі знаходить обладнання ОАПВ. При цьому на ЛЕП великої довжини використовуються спеціальні схе- ми включення реакторів для компенсації ємнісної провідності, а також шунту- вання ушкодженої фази з метою прискорення гасіння дуги в місці КЗ. У Франції на ЛЕП 400 кВ застосовуються як ОАПВ (з витримкою часу 1 с), так і ТАПВ (з витримкою часу 5–8 с). У Швеції на ЛЕП 400 кВ засто- совуються, як правило, ШАПВ; обладнання ОАПВ установлені тільки на де- яких радіальних ЛЕП порівняно невеликої довжини. Специфічними засобами АПВ є обладнання, яке забезпечує відновлення електропостачання споживачів, відключених діями автоматики в процесі лікві- дації аварійного порушення режиму: АПВ після АЧР (ЧАПВ), що включає на- вантаження після підйому частоти в ЕЕС (подібна автоматика застосовується й за кордоном); АПВ після дії спеціальної автоматики відключення навантажен- ня, одержує розповсюдження в ЕЕС. Автоматичне включення резерву, широко розповсюджене в розподільних електричних мережах, в основних мережах використовується дуже рідко.

Cамостійне вивчення №8



Вироблення й реалізація управляючих впливів засобами протиаварійного управління

Вироблення й реалізація управляючих впливів засобами протиаварійного управління У ЄЕС створена розвинена система ПА, яка діє досить ефективно, внаслідок чого в ЄЕС і ОЕС на території колишнього СРСР не було глобальних аварій, ана- логічних за своїми масштабами аваріям, що мали місце в ЕЕС ряду розвинених капіталістичних країн (у США в 1965, 1977, 1994 і 1996 рр., у Франції – в 1978 і 1987 рр., у Бельгії – в 1982 р., у Швеції – в 1983 р., у Канаді – в 1982, 1988, 1989 і 1992 рр., у Японії – в 1987 р.). Загальна кількість обладнання ПА в мережі 400÷1150 кВ ЄЕС та ізольова- но працюючих ОЕС на території колишнього СРСР перебільшила 1700 компле- ктів. Крім генераторів 30 ГЕС до обладнання ПА підключено більш 370 турбо- генераторів 66 конденсаційних електростанцій (КЕС), АЕС і ТЕЦ, у тому чи- слі 69 генераторів АЕС. На 538 генераторах (КЕС, АЕС і ТЕЦ) розвантаження здійснюється відключенням вимикачів, на 106 генераторах (КЕС і АЕС) є обла- днання швидкого короткочасного розвантаження через електрогідравлічний перетворювач (ЕГП) або більш повільного автоматичного обмеження по- тужності (АОП) у післяварійному режимі, на 66 генераторах передбачене за- криття стопорних клапанів з наступним відключенням генератора, чотири енер- гоблоки розвантажуються відключенням одного з дубль-блоків. Тривають роботи з розширення обсягу й удосконаленню обладнання централізованого відключення навантаження (за допомогою САВН), які спри- яють підвищенню ефективності ПА. В основній мережі 400÷1150 кВ ЄЕС функціонують 24 регіональних і 62 вузлових комплекси ПА, що здійснюють автоматичне запобігання порушен- ня стійкості (АЗПС) і забезпечення надійності ЕЕС. Найбільшу ефективність представляють програмувальні комплекси АЗПС, виконані на базі серійних і спеціалізованих міні- і мікро-ЕОМ. В експлуатації перебувають 10 цифрових централізованих комплексів 63 АЗПС. Основними функціями цих комплексів є, по-перше, визначення і, якщо буде потрібно, оптимізація керуючих впливів ПА шляхом розрахунків стосовно до заданої області стійкості або шляхом вибірки з таблиць (так званий метод ІІ До) і, по-друге, розподіл управляючих впливів за об'єктами району управління. Допоміжними функціями є: збір, вірогіднізація й усереднення поточної інфор- мації про режим; вивід дискретних керуючих впливів до зовнішнього облад- нанням ПА; підвищення поінформованості персоналу про режим району (на- приклад, про допустимість виводу в ремонт елемента мережі) і про стан ПА. Основними напрямками вдосконалювання ПА є: функціональна й інфор- маційна інтеграція (об'єднання) пристроїв, що знаходяться на різних рівнях управління; широке використання засобів обчислювальної техніки. Запропоно- вана [2] чотирирівнева ієрархічна структура єдиної системи ПА ЄЕС, наведена на рисунку 5.1. Рисунок 5.1 – Ієрархічна структура єдиної системи ПА: АОЗЧ – автоматичне обмеження зниження частоти; АОПЧ – автоматичне обмеження підвищення частоти; АОЗН – автоматичне обмеження зниження напруги; АОПН – автоматичне обмеження підвищення напруги; АОПВ – автоматичне обмеження перевантаження встаткування. Рівень 1 ІОП ІУП ЦДУ (ОІУК) Рівень 2 ОДУ (ОІУК) Рівень 3 Центральні пристрої районів протиаварійного управління АЗПС АЛАР АОЗЧ АОПЧ АОЗН АОПН АОПВ АЗД АДЗ АЗД АДЗ АЗД АДЗ АЗД АДЗ Рівень 4 Локальні пристрої (АЗД, пускові, виконавчі, телепередаючі) ІОП ІУП ІОП ІУП 64 На першому рівні (ЦДУ ЄЕС) вирішуються в основному міжзональні зада- чі координації управління в області автоматичного дозування збудження (АДЗ) АЗПС за допомогою ЕОМ ОІУК АСДУ, що складається з двох підсис- тем: інформаційно-обчислювальної і інформаційно-управляючої. На другому рівні (ОДУ ОЕС, зони) вирішуються аналогічні задачі коорди- нації в області АДЗ АЗПС в межах відповідної зони (ОЕС) за допомогою ЕОМ ОІУК відповідного ОДУ. На третьому рівні (район протиаварійного управління) вирішуються всі за- дачі ПА, що вимагають централізації в межах району, і насамперед задачі АДЗ і автоматичного запам'ятовування дозування (АЗД) для свого району, реалізовані за допомогою централізованого комплексу ПА (рис. 5.2). Рисунок 5.2 – Комплекс протиаварійної автоматики На четвертому рівні (енергооб’єкти) вирішуються всі задачі за допомогою локальних пристроїв: АЗД; пускових, виконавчих і передаючих телесигналів, призначених для запобігання порушення стійкості, неприпустимого зниження й підвищення частоти й напруги, перевантаження встаткування. На перших двох рівнях в ОІУК поза реальним часом проводиться форму- вання моделей ЕЕС на основі повної її моделі, визначення конкретних алгорит- мів і параметрів настроювання ПА. На всіх рівнях виконується управління в реальному часі, причому на пер- ших двох використовуються алгоритми координації й настроювання пристроїв нижчестоящого рівня, а також алгоритми безпосереднього управління для час- тини аварійних порушень. На цих двох рівнях задачі розв'язуються в доаварій- ному режимі до виникнення аварійних порушень, тобто в темпі аварійного, швидкого електромеханічного перехідного процесу, а також у темпі післяава- рійного, більш повільного електроенергетичного перехідного процесу. На третьому рівні частина задач, наприклад АДЗ, повинна вирішуватися до виникнення аварійних порушень, а інша – після. Пристрої протиаварійного управління сусідніх рівнів повинні обмінювати- ся інформацією про ЕЕС і ПА (поточною й ретроспективною) і представляти її оперативному персоналу. АОПВ АОЗН АОПН Розподіл УВ Індекс надійності УВ ПС УВ УВ ПС УВ УВ ПС ВН УВ ПС УВ Система розв'язання задачі настроювання ПА АЗПС АЛАР АОЗЧ АОПЧ 65 На мікропроцесорній базі створюються наступні комплексні пристрої ПА: лінійні – виконуючі функції фіксації відключення ЛЕП, АОЗН, управління шунтуючим реактором, АЛАР, фіксації перевантаження ЛЕП (або групи ЛЕП) по струму, активній потужності, куті між фазами напруг тощо; підстанційні – виконуючі функції протиаварійного управління, які не ви- конуються обладнаннями ПА ЛЕП, наприклад розподіл сигналів відключення навантаження, фіксації небезпечного для споживачів зниження напруги, управ- ління шунтуючими реакторами підстанції, АЧР, ЧАПВ тощо; станційні – виконуючі на електростанції ті функції протиаварійного управ- ління, які не виконуються обладнанням ПА ЛЕП, наприклад розподіл сигналів відключення генераторів і розвантаження турбін, фіксація тяжкості КЗ і т.д.; комплексної телепередачі аварійної й доаварійної інформації; локальної (нецентралізованої) АДЗ і АЗД; фіксації перевантаження по активній потужності в складному перетині

Cамостійне вивчення №9



Автоматичне регулювання частоти активної потужності

Автоматичне регулювання частоти активної потужності Із числа функцій автоматичного управління найбільш розповсюджене ав- томатичне регулювання частоти й активної потужності (АРЧП), здійснюване за допомогою міні-ЕОМ ОІУК, установлених на диспетчерських пунктах ЦДУ ЄЕС і ОДУ ОЕС. Функціонально система АРЧП складається із двох підсистем: автоматичного регулювання частоти (АРЧ) і автоматичного обмеження переті- кань потужності (АОПП). Підсистема АРЧ регулює частоту, або сумарну обмінну потужність, або їх комбінацію за критерієм мережних характеристик, забезпечуючи підтримання середніх значень регульованих величин на 10-хвилинних інтервалах із заданою точністю. У випадку регулювання частоти й обмінної потужності за критерієм мережних характеристик АРЧП забезпечує автономність по збуренню тобто компенсацію збурення електростанціями тільки тієї ОЕС, де це збурення відбу- лося. Підсистема АОПП, перебуваючи в режимі "спостереження", приходить у дію при перевищенні перетіканням потужності по контрольованому перетину або окремій ЛЕП заданої уставки й, впливаючи на регулюючі електростанції, зводить викид перетікання потужності до нуля за 1 хв. Таким чином, АОПП, підтримуючи необхідний запас стійкості при повільно наростаючих збуреннях, підвищує надійність паралельної роботи. Система АРЧП є ієрархічною системою управління нормальними режима- ми ЄЕС. Рівні АРЧП збігаються з рівнями диспетчерського управління: центра- льна координуюча система АРЧП ЄЕС, центральні системи АРЧП ОЕС. Систе- ми автоматичного управління, виконуючі свої основні функції, резервують ос- новні функції вищих або нижчих рівнів управління. 66 Усього в різних режимах регулювання й обмеження перетікань потужності ЄЕС і ОЕС на території колишнього СРСР беруть участь 25 великих ГЕС і 7 ТЕС. Контролюються перетікання активної потужності по 83 найбільш зава- нтаженим ЛЕП (6 – напругою 750 кВ, 34 – 400 і 500 кВ, 27 – 330 кВ, 16 – 110 і 220 кВ). Поряд з міні-ЕОМ, що здійснюють функції АРЧП у ЦДУ ЄЕС і в бі- льшості ОДУ, у двох ОДУ для цієї мети використовуються мікро-ЕОМ. У закордонних ОІУК функція АРЧП одержала широке розповсюдження. До кінця 80- х років у США перебувало в експлуатації 130 комплектів АРЧП, що представляють собою як однорівневі, так і ієрархічні системи. Усі комплек- си АРЧП забезпечують регулювання перетікань потужності з сусідніми енерго- компаніями за мережними характеристиками. Система АОПП за кордоном не застосовується. Статизм системи регулювання єнергооб'єднання за частотою кожної із зон регулювання задається Національною радою по надійності США, так щоб була забезпечена підтримка по всій електричній мережі США нормального рівня ча- стоти й кожне енергооб'єднання компенсувало відхилення балансу потужності у своїй зоні. У ряді енергооб'єднань використовуються адаптивні алгоритми АРЧП, що забезпечують інтенсифікацію керуючих впливів в напружених режимах. При цьому система регулювання зневажає вимогами економічності, залучаючи всі агрегати до компенсації регулюючого відхилення району по частоті й активній потужності. У національних ЕЕС, що входять у західноєвропейське енергооб'єднання, здійснюється автоматичне регулювання перетікань потужності по міждержав- них зв'язках зі статизмом по частоті. Таке регулювання є необхідною умовою надійної паралельної роботи національних ЕЕС, стабілізації частоти в енергоо- б'єднанні й підтримки планових (погоджених) значень обмінної потужності.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
навчальної дисципліни
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Виконав студент
Зміст вступ
Пояснювальна записка
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
навчальних закладів
форми навчання
Теоретичні основи
Практична робота
Робоча програма
Міністерство освіти
студент групи
вищої освіти
Загальні відомості
виконання курсової
навчальний заклад
Конспект лекцій
молодших школярів
діяльності підприємства
роботи студентів
виробничої практики
Практичне заняття
охорони здоров
використаних джерел
Самостійна робота
інтелектуальної власності
Охорона праці
Курсовая работа
контрольної роботи
студентів спеціальності
Історія виникнення
навчального закладу
фізичного виховання
студентка курсу
загальна характеристика
студентка групи
світової війни
загальноосвітніх навчальних