Техногенна безпека. Правила безпеки житла



Скачати 219.19 Kb.
Дата конвертації06.04.2018
Розмір219.19 Kb.
Назва файлу01_bezpeka_zhytla.docx
Навчальний закладНіжинський державний університет
ТипПлан-конспект
    Навігація по даній сторінці:
  • Мета

Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя

План-конспект

виховного заходу на тему:

«Техногенна безпека. Правила безпеки житла»

проведено у 8-А класі

Ніжинської гімназії №3

студент IV курсу природничо-географічного факультету



Журик Дмитрій Олександрович

Мета: вивчити правила безпечної безпеки житла та навчити діяти під час виникнення надзвичайних ситуацій.
Хід виховного заходу:

Людина створила техносферу й використовує її для задоволення власних потреб. Але в деяких ситуаціях техносфера може стати небезпечною для неї. У таких випадках виникають надзвичайні ситуації.

Надзвичайна ситуація — це обставини на певній території, що склалися внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили:

  • людські жертви;

  • шкоду здоров’ю людей або навколишньому природному середовищу;

  • значні матеріальні втрати;

  • порушення умов життєдіяльності людей.

Згідно з «Положенням про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», затвердженого Кабінетом Міністрів України 15 липня 1998 р., надзвичайні ситуації за характером походження класифікуються так: надзвичайні ситуації техногенного характеру, надзвичайні ситуації природного характеру, надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру тощо.

Основними видами наслідків надзвичайних ситуацій є руйнування, захворювання, загибель людей і тварин, радіоактивне, хімічне, бактеріальне зараження місцевості. Окрім того, люди, перебуваючи в екстремальних умовах надзвичайної ситуації, переживають психологічний стрес, з яким дуже важко впоратися.

До техногенних небезпек належать:

1. Небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів.

Виникнення небезпек, що пов’язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах (або їх димність) формує вплив на навколишнє середовище.

2. Небезпеки, пов’язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

Найбільш небезпечним місцем, де стоять горючі, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини й матеріали, є склади їх зберігання. Можливість виникнення й розвитку таких небезпек зумовлює великі матеріальні збитки й людські втрати.

3. Небезпеки, пов’язані з ураженням електричним струмом.

Тяжкість електротравми визначається впливом факторів:

  • електричного характеру — величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі;

  • неелектричного характеру — тривалість дії електроструму;

  • навколишнього середовища — температура, тиск, вологість повітря;

  • шляху протікання струму через тіло людини.

У разі ураження людини електричним струмом основним уражуючим фактором є сила струму, що проходить через тіло людини.

4. Забруднення шкідливими речовинами повітря, води, ґрунту та продуктів харчування.

5. Небезпека джерел іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.

6. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла.

  • Небезпека поганої роботи системи водопостачання.

  • Небезпека поганої якості води, що постачається.

  • Небезпека, пов’язана з поганою роботою каналізаційних мереж.

  • Небезпеки, які пов’язані з недостатніми потужностями очисних споруд.

  • Небезпеки, які пов’язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку).

  • Небезпеки, пов’язані з поганою організацією санітарної очистки міст.

  • Небезпеки, пов’язані з витоком газу

Надзвичайні ситуації техногенного характеру загрожують людині, економіці країни, навколишньому середовищу.

Людина має бути готова захищати своє життя й активно діяти в надзвичайній ситуації.

Які ж причини виникнення в сучасних будинках надзвичайних ситуацій, що можуть бути небезпечними для життя і здоров’я мешканців будинку?

До виникнення таких ситуацій можуть призвести природні стихійні лиха. У зонах підвищеної сейсмічної активності можуть виникати землетруси, які викликають сильні руйнування, аварії на всіх комунікаційних мережах. Територія України, крім Карпат і Криму, не знаходиться в сейсмонебезпечному районі. До руйнування будівель можуть призвести порушення правил будівництва та використання неякісних будівельних матеріалів.

Опинившись під завалом, необхідно:

  1. Зберігати витримку, уважно оглянути себе і простір навколо себе.

  2. При відчуванні запаху газу не користуватися відкритим вогнем.

  3. При притисненні рук і ніг намагатись обережно звільнити себе.

  4. При потребі зупинити кровотечу.

  5. Усі небезпечні та гострі предмети скласти в одне місце.

  6. Вберегти себе від холоду, використовуючи навколишні предмети.

  7. Дати знати про себе рятувальникам.

Деколи проносяться руйнівні урагани, які зривають дахи, ламають дерева, руйнують лінії електропередач.

Будинки, які знаходяться в долинах річок, можуть постраждати від руйнівних повеней, унаслідок яких затоплюється значна територія.

Руйнування будинків, а також виникнення пожеж можуть бути викликані вибухом природного газу. Природний газ разом із повітрям утворює вибухонебезпечну суміш, яка може вибухати від запаленого сірника, електричної іскри. Усі газові прилади, трубопроводи, газова арматура та лічильники мають бути зроблені за чинними правилами. Без дозволу не допускається ремонт, переобладнання чи обслуговування.

Відключенню від діючого газопроводу зі встановленням заглушки підлягають прилади й апарати, які експлуатуються з витоком газу, мають несправну автоматику безпеки, димарі, вентиляційні канали і зруйновані оголовки димових труб.

Димові і вентиляційні канали слід періодично перевіряти й очищати.

Тому, відчувши запах газу, не можна запалювати сірники, вмикати електричний струм, користуватися телефоном. Якщо відчувається запах газу, потрібно якнайшвидше відчинити вікна та двері, щоби зменшити кількість газу в приміщенні. У цьому випадку потрібно діяти за певною схемою.

Перебування в загазованому приміщенні може призвести до отруєння газом, що викличе втрату свідомості й зупинку дихання. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання і викликати «швидку допомогу». Отруїтися можна також продуктами неповного згорання природного газу, а саме чадним газом, який не має запаху. Щоби не відбулось отруєння, потрібно постійно перевіряти тягу в димоході печі, газової колонки.

Значну небезпеку для здоров’я людини становить електромережа, прокладена всередині будинку. Електричні дроти проходять всередині стін, їх не помітно, тому не можна забивати цвяхи в стіну поблизу розеток. Не можна торкатися оголених проводів руками, особливо мокрими. Обережно поводитися з кип’ятильником, електричним чайником чи праскою, якщо вони ввімкнені в мережу.

Включаючи декілька приладів в одну розетку, можна перевантажити електромережу, що призведе до короткого замикання й загорання ізоляції проводів. Несправні електропроводка, електроприлади також можуть викликати ураження електричним струмом або пожежу. Користуючись незнайомим електроприладом, потрібно уважно ознайомитися з інструкцією.

У холодну пору року при відключенні центрального опалення можна користуватись електроприладами для опалення будинку, але це повинні бути не саморобні електроприлади, які здатні викликати найтяжчі наслідки — пожежу й загибель людей і майна будинку, а куплені й перевірені в торговельній мережі.

Усі електроприлади й устаткування, що використовуються в побуті, повинні мати сертифікацію якості, подвійну ізоляцію і встановлені вимоги безпечного користування, які необхідно ретельно виконувати. Неприпустимо використовувати прилади, провід та розетки з пошкодженою ізоляцією або після ушкоджень. Запобіжники мають використовуватися тільки заводського виробництва і відповідати вимогам до їх технічних характеристик.

При виникненні аварії у водопровідній мережі треба перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання. Для цього потрібно знати, де вони знаходяться. Бажано мати у квартирі певний запас води на такий випадок.

Певну небезпеку для здоров’я людини становить використання сучасних матеріалів в оздобленні квартири. Перш за все, потрібно обережно підбирати фарби, лаки, рами для вікон, килимові покриття, лінолеум, шпалери, меблі тощо, тому що речовини, які вони виділяють, шкідливі самі по собі, а особливо в сполученні одна з одною. Якщо на великі кількості шкідливих речовин організм реагує відразу блюванням, діареєю, алергічними реакціями, то дуже малі кількості отрути він може й не «помітити». А вони поступово руйнують імунітет. Тому при погіршенні самопочуття після ремонту або при появі незнайомих запахів, які тримаються декілька днів, варто запросити санепідемстанцію зробити експертизу.

Якщо ви живете в багатоповерховому будинку, то повинні знати, що евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращеними й у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Не допускається:

  • захаращувати шляхи евакуації меблями, різними матеріалами;

  • забивати, заварювати, замикати на замки та запори, що важко відкриваються зсередини зовнішні евакуаційні двері будівель;

  • використовувати на шляхах евакуації горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів на сходових площадках;

  • захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

  • знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

  • влаштовувати в сходових клітках приміщення будь-якого призначення;

  • влаштовувати в ліфтових холах комори, кіоски тощо.

Сміттєзбірні камери повинні регулярно очищатися від сміття та горючих відходів, які треба збирати на спеціально виділених майданчиках у контейнери або ящики з негорючих матеріалів.

Будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками (банками, відрами) з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежними інструментами (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Зараз є можливість придбати переносні вогнегасники, які є найбільш ефективним засобом пожежегасіння у квартирних умовах. Слід знати, що їх потрібно встановлювати в легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. Засоби пожежегасіння в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

У сільській місцевості біля кожної житлової будівлі повинна бути встановлена бочка з водою (вогнегасник), приставна драбина, яка досягає даху, а на покрівлі — драбина, що доходить до гребня даху. Також на стінах житлових будинків (воротах, хвіртках) повинні вивішуватися таблички із зображенням інвентарю, з яким їх мешканці зобов’язані з’являтися на гасіння пожежі. Вид та кількість такого інвентарю встановлюється органами місцевого самоврядування.

Сіно, солому та інші грубі корми необхідно складувати в найбільш віддаленому від житлового будинку й господарських будівель місці (на відстані не менше 10 м). Дозволяється зберігання цих кормів у неопалюваних господарських будівлях, у тому числі на горищних приміщеннях.

Розташування багать для спалювання сухого листя, бадилля, сміття тощо на території житлових будинків садибної забудови дозволяється на відстані не менше 15 м від житлових та господарських будівель і лише під наглядом дорослих. Забороняється розведення багать у вітряну погоду.

На територіях сільських населених пунктів у місцях, які визначаються органами місцевого самоврядування, повинні бути встановлені пристрої для подавання звукових сигналів із метою сповіщення людей на випадок пожежі, і має бути запас води для пожежегасіння.

Територія ділянок, що межують із житловими будинками повинна постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно вивозити в спеціально відведені пункти.

Під час експлуатації пічного опалення не допускається:

  • залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям:

  • користуватися печами й осередками вогню, які мають тріщини;

  • розміщати паливо й інші горючі речовин і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

  • зберігати не загашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;

  • сушити і складати на печах одяг, дрова, інші горючі речовини й матеріали;

  • застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;

  • використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топливника;

  • використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи печей;

  • прокладати димоходи опалювальних печей на горючих основах;

  • здійснювати топлення печей під час проведення в приміщеннях масових заходів, уроків тощо;

  • закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

  • зберігати в приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;

  • використовувати для димових труб азбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глин оплетені та дерев’яні димоходи.

Перед початком опалювального сезону печі та інші опалювальні прилади мають бути старанно перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації. Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом опалювального сезону (не рідше 1 разу на 3 місяці, кухонних плит — 1 раз на місяць).

Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі має бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5×0,7 м. Відстань від печей до стелажів, шаф повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів — не менше 1,25 м.

На горищах усі димові труби і стіни, у яких проходять димові канали, повинні бути відштукатурені та побілені.

При виникненні пожежі в багатоповерховому будинку необхідно:

  • зателефонувати до служби «01» і викликати пожежну охорону, повідомивши чітко, що саме горить: квартира, горище, підвал, коридор тощо, повну адресу, свій телефон, прізвище, ім’я, по батькові, скільки поверхів має будинок, як до нього під’їхати тощо. Якщо у вашому домі немає телефону і ви не можете вийти з будинку або квартири, відкрийте вікно й гукайте на допомогу криками «пожежа», приверніть увагу перехожих;

  • вивести дітей та літніх людей і тільки після цього починати гасити вогонь самотужки, використовуючи первинні засоби пожежогасіння — вогнегасник, мокру цупку тканину, воду, пісок;

  • знеструмити електромережу у квартирі, якщо загорілись електроприлади й електропроводка;

  • не можна гасити водою електроприлади, увімкнені в мережу. Електроприлад передусім необхідно відключити від мережі, тобто висмикнути вилку з розетки, а потім уже залити водою;

  • не відкривати вікна під час пожежі, щоби не відкрити доступ кисню;

  • при неможливості погасити пожежу терміново залишити приміщення, пробираючись до виходу через задимлене приміщення поповзом або навколішки вздовж стіни, щоби не збитися з напрямку, закривши всі двері, вікна і кватирки зсередини квартири;

  • якщо можливо, йдучи, вимкнути світло, газ, закрити крани з водою;

  • двері відчиняти обережно, щоби вогонь не вирвався назовні; щоби не випустити вогонь на сходову клітку, облити двері водою;

  • під час евакуації забороняється користуватися ліфтом, краще під час пожежі його заблокувати і скористатися сходами.

Недопустимо стрибати з вікон вище другого поверху, бо в цьому випадку травми неминучі.

Якщо вогнище невелике, то чіткими і впевненими діями його можна ліквідувати. Пам’ятайте: у будинку завжди є засоби, за допомогою яких можна загасити пожежу, — ковдри, товста, груба тканина, а також відра й інші ємності для води.

Під час гасіння пожежі в сільських будинках важливо не допустити її перекидання на сусідні будинки. Щоби перешкодити цьому, у будинках поблизу треба закрити вікна, двері, що виходять на пожежу, дахові вікна на горищі, щоби випадкова іскра, принесена вітром, не викликала пожежу.

Стіни дерев’яних будинків, дворові будівлі, паркани бажано полити водою і приготувати ємності, заповнені водою, на випадок необхідності гасіння окремих осередків пожежі.

Під час виникнення пожежі потрібно перевірити приміщення, чи не залишилися в ньому люди. Особливої уваги потребують діти, які від диму і вогню можуть сховатися в шафах, під столом, ліжком, у туалеті, ванній кімнаті, під ковдрами й часто не відгукуються.

Якщо вибратися із сільського будинку неможливо, то потрібно спуститися в підвал, закрити кришку й щільно заткнути щілини, лягти на підлогу подалі від входу біля стіни, захистивши ніс і рот змоченою у воді тканиною, і, по можливості, змочити одяг водою. Підвал захистить від вогню, падаючих будівельних конструкцій і частково — від диму. Після закінчення пожежі потрібно вибратися назовні або сповістити про себе криком.

Якщо в приміщенні є вогнегасник, то слід заздалегідь навчитися ним користуватися. Ці знання ніколи не будуть зайвими. До приїзду пожежників допомагайте один одному рятувати людей і гасити пожежу.

Якщо вас не обминула така біда, як пожежа, то пам’ятайте: головне — не панікувати. Якщо діяти спокійно й розумно, то завжди легше уникнути тяжких наслідків. А паніка — це завжди втрата здатності шукати розумний вихід

Комп’ютери є в багатьох родинах. Вони стали звичними домашніми приладами, і ними користуються навіть молодші діти. Але слід пам’ятати, що комп’ютер негативно впливає на організм людини, особливо дитини та підлітка, коли вони занадто багато часу проводить за комп’ютером.

Найбільш небезпечною є задня частина монітора, бо саме тут продукується шкідливе випромінювання.

Через непомітне миготіння монітора та його випромінювання стомлюються очі. Можливе почервоніння, сльозотеча, а далі — погіршення гостроти зору. Від довгого сидіння біля комп’ютера перевтомлюється і спина, що може призвести до викривлення хребта.

Сидіти перед монітором, а не збоку. Відстань від очей до екрана монітора має бути приблизно 50 см. Освітленість монітора та кімнати повинна бути рівномірною. Через кожні 15–20 хвилин роботи за комп’ютером робити активні перерви. Працювати за комп’ютером не більше 1 години на добу. У кімнаті з комп’ютером щоденно виконувати вологе прибирання приміщення, частіше провітрювати кімнату. Комп’ютер не повинен заміняти ігор із друзями, прогулянок на свіжому повітрі та спілкування з рідними.

Підліткам і дітям дорослі зазвичай не дозволяють вільно користуватись домашньою аптечкою. Адже навіть такі звичні ліки як анальгін, у разі безконтрольного вживання викликають зміну формули крові. Тому потрібно завжди дослухатися до порад лікаря. Приймати ліки тільки від батьків чи відомого лікаря.

Аптечки, як правило, мають певний набір компонентів: розчин йоду, зеленку, серцеві та заспокійливі препарати, перев’язочні матеріали тощо.

Дуже небезпечним предметом аптечки є ртутний термометр. Він скляний, а значить, може розбитись і поранити. Але гірше, якщо ртуть. рідкий метал, потрапить із розбитого термометра до приміщення. За температури вище 20°С ртуть починає випаровуватись.

Ртуть, потрапивши в організм людини через органи дихання, виводиться дуже повільно, відбувається отруєння організму, унаслідок чого псуються зуби, нігті, волосся. Тому, якщо розбився термометр, слід одразу повідомити батьків, вийти з кімнати, відкрити вікна для провітрювання.

У кожному випадку аварії каналізаційної мережі, витікання газу, пошкодження в електромережі, теплопостачанні, пожежі тощо потрібно терміново повідомити в ЖЕК, викликати відповідну службу (газову, пожежну, електромереж, водомереж), покликати на допомогу сусідів.
Підсумок:

За відведений час у 45 хвилин мені вдалося розповісти про основні проблеми та їх вирішення пов’язаними з техногенною безпекою. Ця тема стосуються кожного, адже щодня ми контактуємо з багатьма електроприладами різного призначання. На мою думку, хоча й без практичних прикладів, основна тема була висвітлена в достатній мірі, а саме: вивчити правила безпеки житла та навчити діяти під час виникнення надзвичайних ситуацій.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
Лабораторна робота
курсової роботи
охорони праці
Курсова робота
використаної літератури
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
форми навчання
Виконала студентка
Теоретичні основи
Міністерство освіти
Пояснювальна записка
самостійної роботи
навчальний заклад
Історія розвитку
навчальних закладів
Робоча програма
молодших школярів
діяльності підприємства
роботи студентів
Загальні відомості
Курсовая работа
виконання курсової
світової війни
студентів спеціальності
студент групи
використаних джерел
охорони здоров
Практична робота
вищої освіти
Охорона праці
інтелектуальної власності
навчального закладу
Теоретичні аспекти
Самостійна робота
загальноосвітніх навчальних
Конспект лекцій
вищий навчальний
Вступ актуальність
напряму підготовки
загальна характеристика
Історія виникнення
Практичне заняття
виробничої практики