Типологія філософських І методологічних проблем науки


Парадигма (від грец. παράδειγμα - приклад, взірець) - це інтегральна характеристика тієї чи іншої науки в певну епоху



Сторінка5/22
Дата конвертації30.11.2018
Розмір178 Kb.
Назва файлуТипологія філософських і методологічних проблем науки.doc
Навчальний закладКоледж інформаційних систем і технологій державного вищого навчального закладу Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Парадигма (від грец. παράδειγμα - приклад, взірець) - це інтегральна характеристика тієї чи іншої науки в певну епоху. Вона включає до себе: по-перше, символічні узагальнення (формалізовані компоненти теорії); по-друге, картину світу (модельні уявлення, образи об’єктів науки); по-третє, загальноприйняті у даному співтоваристві вчених методологічні вимоги й ціннісні орієнтації; по-четверте, загальноприйняті в наукових колах зразки опису, пояснення, базисні приклади розв’язання конкретних наукових проблем. Термін «парадигма» введений у філософію науки позитивістом Г. Бергманом і широко розповсюджений Т. Куном. У монографії «Структура наукових революцій» Т. Кун визначає парадигму як сукупність провідних представників науки і методів отримання нових даних у періоди екстенсивного розвитку наукового знання. Саме він порушив питання про неможливість розуміння суті наукового знання поза історичним контекстом, про науку як соціальний інститут, в якому діють спіл­ки вчених-професіоналів і наукові організації. Головним об’єд­нуючим началом наукового співтовариства, на думку Т. Куна, є єдиний стиль мислення, погоджений з визначними фундаменталь­ними теоріями і методами дослідження. Ці фактори, що об’єд­нують учених, і є парадигма. Саме вони протягом певного часу (епохи) дають науковій спілці модель порушення і розв’язання проблем. З цих моделей виникають певні традиції того чи іншого напряму в дослідженні. Парадигми виконують як пізнавальну, так і нормативну функції: вони є джерелом методів, проблемних ситуацій і стандартів розв’язання проблем. Пізніше Т. Кун характеризує парадигми як дисциплінарні матриці, що примушують учених до визначеної поведінки, певного стилю мислення. Використовуючи поняття парадигми, можна виділити три основних періоди розвитку наукового знання: по-перше, це переважно особистісно-світоглядна орієнтація науки (основною метою наукової діяльності в цей період було формування загального уявлення про світ і місце людини в ньому); по-друге, переважно технологічна, матеріально-виробнича орієнтація науки (основ­ною метою наукової діяльності в цей період промислової революції став розвиток техніки як «певної сили знання», як фактора виробничого процесу); по-третє, орієнтація на розвиток інтелектуального творчого потенціалу особистості (основною метою наукової діяльності в цей період науково-технічної революції стає людина як провідний фактор матеріального і духовного виробництва).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
Зміст вступ
курсу групи
Пояснювальна записка
Виконав студент
Виконала студентка
Історія розвитку
самостійної роботи
навчальних закладів
форми навчання
Міністерство освіти
Теоретичні основи
навчальний заклад
студент групи
Робоча програма
вищої освіти
Практична робота
Практичне заняття
молодших школярів
Конспект лекцій
діяльності підприємства
інтелектуальної власності
виконання курсової
роботи студентів
контрольної роботи
використаних джерел
загальноосвітніх навчальних
Самостійна робота
загальна характеристика
охорони здоров
навчального закладу
Історія виникнення
виробничої практики
Загальні відомості
світової війни
студентка курсу
студентів спеціальності
дітей дошкільного
студентка групи
Охорона праці
фізичної культури