Використання в аудиті результатів роботи інших аудиторів



Скачати 127.7 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації08.09.2018
Розмір127.7 Kb.
Назва файлукр організація і мет ауд.docx
  1   2

Варіант 25

  1. Використання в аудиті результатів роботи інших аудиторів.

Головний аудитор — це аудитор, відповідальний за підготовку висновку по фінансовій звітності суб'єкта у випадку, коли така звітність включає інформацію з компонентів, що перевіряється іншим аудитором.

Інший аудитор — це особа, що перевіряє фінансову інформацію, представлену компонентами й включену у фінансову звітність суб'єкта. Цей аудитор відповідає за підготовку висновку за фінансовою інформацією компонента, включеної у звітність, що перевіряється головним аудитором.

Аудитор має визначити, чи може він діяти в якості головного аудитора. Для цього розглядаються:

•   значимість частини фінансової звітності, що перевіряється ним;

•   його знання про діяльність компонентів;

•   ризик перекручувань у звітності компонентів, що перевіряються іншим аудитором;

•  обсяг додаткових процедур, запропонованих МСА відносно компонентів.

Головний аудитор має проаналізувати професійну компетентність іншого аудитора в контексті конкретного завдання наступним шляхом:

-  використовувати знання, придбані в процесі спільного з іншим аудитором членства в професійних організаціях;

-  використовувати досвід спільної роботи з іншим аудитором;

-  звернутися в професійну організацію, членом якої є інший аудитор;

-  опитати осіб, що мають досвід роботи з іншим аудитором;

-  особисто поспілкуватися з іншим аудитором.

Головний аудитор має проінформувати іншого аудитора:

•   про вимогу незалежності відносно суб'єкта і компонента;

•   про вимоги обліку, аудиту й звітності;

• про використання результатів його роботи й координації їхньої спільної діяльності на початковому етапі аудиту.

Із приводу перших двох вимог необхідно одержати від іншого аудитора письмові заяви, що підтверджують їхнє дотримання.

Головний аудитор може обговорити з іншим аудитором застосовувані обома сторонами процедури й ознайомитися з його робочими документами. Без цих дій можна обійтися, якщо в головного аудитора будуть докази того, що інший аудитор у своїй роботі дотримується прийнятної політики й процедур контролю якості роботи.

Головний аудитор винний взяти до уваги значимі результати роботи іншого аудитора.

Аспекти, що впливають на фінансову інформацію компонента, можна обговорити з іншим аудитором і керівництвом компонента. Головний аудитор може ухвалити рішення щодо проведенні додаткової перевірки інформації підрозділу, при цьому він вирішує чи виконає перевірку самостійно або доручить її аудиторові компонента.

У робочих документах головний аудитор указує компоненти, інформація яких була перевірена іншими аудиторами, імена інших аудиторів, проведені процедури стосовно їхньої роботи й висновки. Якщо аудитор компонента модифікує висновок, то головний аудитор повинний вирішити, чи значимі застереження іншого аудитора для звітності суб'єкта. Інший аудитор повинний співробітничати з головним аудитором.

Якщо головний аудитор доходить до  висновку про те, що роботу іншого аудитора не можна використовувати, а сам не може виконати достатні процедури відносно інформації компонентів, то він повинний виразити умовно-позитивну думку або відмовитися від вираження думки.

Національні правила деяких країн дозволяють головному аудиторові, не проводячи додаткових процедур, формувати думку винятково на основі звітів інших аудиторів по компонентах. Тоді у висновку головного аудитора цей факт повинний бути зазначений.


2. Оцінка аудитором можливості безперервного функціонування підприємства.

Важливим завданням при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінювання можливості подальшого функціонування підприємства. Концепція постійної діяльності підприємства закладена в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у яких зазначено один із основних принципів ведення бухгалтерського обліку і підготовки фінансової звітності — принцип безперервності діяльності (оцінювання активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи із припущення, що його діяльність триватиме далі).

Існує Міжнародний стандарт аудиту 570 «Безперервність», у якому пояснюється доречність припущень про безперервність діяльності підприємства, яке перевіряється, наводяться ознаки, що свідчать про можливість припинення функціонування суб'єкта господарювання, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього, а також пояснюється, як оцінка аудитором постійності діяльності підприємства-клієнта впливає на його висновок щодо всієї фінансової звітності. Ознаки, наявність яких може бути індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність, доцільно розділити на три групи: фінансові, операційні та інші.

До фінансових ознак можна віднести такі:

•    наявність негативних чистих активів або негативних чистих поточних активів (поточні активи за вирахуванням короткострокових зобов'язань);

•    невелике значення показника відношення руху грошових коштів до загальних зобов'язань;

•    висока величина показника співвідношення боргових зобов'язань та акціонерного капіталу (означає високий ступінь залежності від зовнішніх джерел фінансування);

•    незначний дохід на інвестиційні вклади;

•    низька рентабельність виробництва;

•    низький рівень відношення оборотного капіталу до суми продажу;

•    нестабільність отримання прибутку; 

•    малий коефіцієнт покриття процента;

•    значні суми позик з фіксованим строком, дата погашення яких наближається і реструктуризація або погашення яких малоймовірні; або надмірне використання короткострокових кредитів для фінансування довгострокових активів;

•    значні збитки від основної діяльності;

•    різке зниження ціни акцій підприємства;

•    значна різниця (негативна) між ринковою ціною акцій та їх балансовою вартістю;

•    заборгованість з виплати або припинення виплати дивідендів;

•    високий рівень співвідношення постійних і загальних витрат підприємства;

•    нездатність заплатити кредиторам в установлені строки;

•    зміна умов оплати товарів постачальникам (постачальники не надають товарного кредиту, а вимагають передоплати або оплати в момент поставки товару);

•    нездатність підтримувати належний рівень необоротних активів;

•    неспроможність забезпечити фінансування виробництва нової важливої продукції або отримати інші значні інвестиції;

•    наявність великої кількості неліквідних запасів матеріалів і готової продукції.

Аудитор повинен звернути увагу на такі операційні ознаки, що можуть свідчити про можливість припинення діяльності підприємства:


    втрата основних керівників без їх заміни або значне зниження ефективності управління за незмінності керівництва;

втрата основних ринків збуту;

втрата головних покупців та постачальників;

позбавлення підприємства ліцензії на ведення діяльності, яка є для нього основною;

фінансування за рахунок простроченої кредиторської заборгованості;

проблеми з кадровим забезпеченням;

дефіцит найважливіших ресурсів, унаслідок чого відбуваються перебої у виробництві продукції.

До інших ознак належать:

•    грубе порушення чинного законодавства;

•    погіршення взаємовідносин з банками;

•    несплата податків та інших обов'язкових платежів;

•    судові позови проти підприємства, які перебувають у процесі розгляду і які можуть завершитись рішенням суду, виконання якого підприємством неможливе;

•    жорстка конкуренція;

•    можливість економічного поглинання іншими підприємствами;

•    зміни в законодавстві або політиці уряду;

•    часті банкрутства підприємств тієї самої галузі промисловості.

У зв'язку з нестабільністю економіки України та низьким рівнем управлінського обліку через значні недоліки у процесі управління, недосконалість чинного законодавства багато підприємств і організацій можуть опинитись на межі банкрутства. Тому аудитор повинен надавати цій проблемі особливого значення.

Аудитор несе відповідальність за розгляд відповідності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності підприємства при підготовці фінансових звітів та за розгляд наявності суттєвих невизначеностей, що їх треба розкрити у фінансових звітах, стосовно здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Проте навіть при здійсненні аудитором необхідних процедур відсутність в аудиторському висновку будь-яких посилань на невизначеність щодо діяльності суб'єкта господарювання на безперервній основі не є гарантією здатності клієнта продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Аудитор повинен передбачити виконання процедур щодо оцінювання безперервності діяльності підприємства і відобразити їх у плані та програмі перевірки.

Згідно з пп. 26—29 МСА 570 у разі виявлення умов чи обставин, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, аудитор повинен:

1.    здійснити огляд планів управлінського персоналу щодо майбутніх дій на підставі його оцінки припущення про безперервність діяльності підприємства;

2.    зібрати через проведення необхідних процедур достатні та відповідні аудиторські докази для підтвердження або спростування існування суттєвої невизначеності, у тому числі розглянути вплив будь-яких планів управлінського персоналу та інших пом'якшувальних факторів;

3.    попросити управлінський персонал надати письмові пояснення стосовно його планів на майбутнє.

Аудитор одержує достатні та відповідні аудиторські докази того, що плани управлінського персоналу реальні, а їх результати поліпшать ситуацію.


Відповідні процедури можуть містити:

•    аналіз та обговорення з управлінським персоналом руху коштів, прибутку та інших відповідних прогнозів;

•    аналіз та обговорення останніх наявних проміжних фінансових звітів суб'єкта господарювання;

•    огляд умов кредитних угод та угод про позику і визначення того, чи були порушення таких умов;

•    ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, найвищого управлінського персоналу та відповідних комітетів щодо посилання на фінансові труднощі;

•    здійснення запитів юристам суб'єкта господарювання стосовно існування судових позовів і претензій, а також обґрунтованості оцінок управлінського персоналу, їх результатів та фінансових наслідків;

•    підтвердження існування, законності й можливості виконання домовленостей про надання або збереження фінансової підтримки з боку зв'язаних і третіх сторін, а також оцінювання здатності таких сторін надати додаткові кошти;

•    розгляд планів суб'єкта господарювання, що стосуються невиконаних замовлень замовників;

•    огляд подій, що відбуваються після закінчення періоду, для визначення тих, що послаблюють здатність (або впливають на неї в інший спосіб) суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Якщо аналіз руху грошових коштів є значним фактором в аналізі майбутніх результатів обставин або подій, то аудитор розглядає:

1.    надійність інформаційної системи суб'єкта господарювання щодо генерування такої інформації;

2.    обґрунтованість припущень, які лежать в основі прогнозів.

Додатково аудитор порівнює:

1.    прогнозну фінансову інформацію на минулі періоди з попередніми фактичними результатами;

2.    прогнозну фінансову інформацію на поточний період з результатами, досягнутими на цей момент.

Результати оцінювання безперервності діяльності впливають на вид аудиторського висновку. Якщо виявлено суттєву невизначеність при відповідному застосуванні припущення про безперервність діяльності підприємства, то аудитор розглядає:

1.    чи відображають фінансові звіти відповідно події або обставини, які породжують значні сумніви в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, та чи відображають вони плани управлінського персоналу стосовно цих подій або обставин;

2.    чи вони чітко зазначають суттєву невизначеність, пов'язану з подіями або обставинами, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, а отже, суб'єкт господарювання може виявитись нездатним реалізувати свої активи та виконати свої зобов'язання у процесі звичайної діяльності.

Якщо у фінансових звітах здійснено відповідне розкриття інформації, аудитор повинен висловити безумовно-позитивну думку, але при цьому модифікувати аудиторський висновок, включивши до нього пояснювальний параграф, у якому зазначається існування суттєвої невизначеності стосовно подій чи обставин, що можуть стати підставою для значних сумнівів у здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і який привертає увагу до приміток у фінансових звітах, що розкривають інформацію щодо питань, зазначених вище.

У надзвичайних випадках (наприклад, у ситуації, коли існує багато суттєвих невизначеностей, які мають важливе значення для фінансових звітів), аудитор може розглянути доцільність відмови від висловлення думки замість того, щоб додавати пояснювальний параграф.



Якщо інформація не була відповідно розкрита у фінансових звітах, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, відповідно до МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» (параграфи 45—46). У висновку треба зробити конкретне посилання на наявність суттєвої невизначеності, яка може призвести до значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Якщо аудитор вважає, що суб'єкт господарювання, фінансові звіти якого були підготовлені на основі припущення про безперервність діяльності підприємства, не зможе продовжувати своєї діяльності на безперервній основі, то він повинен висловити негативну думку.
3. Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи внутрішнього контролю (аудиту);

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) використання виробничих потужностей;

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) функціонування системи управління;

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи матеріального стимулювання та оплати праці персоналу;

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем управління персоналом;

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) інформаційних систем (технологій);

  • оцінка (перевірка) ефективності систем інформаційної безпеки діяльності підприємств;

  • оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем корпоративного управління;

  • оцінка відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства (податкового, митного, господарського та ін.);

  • оцінка (перевірка) відповідності управлінських рішень або окремих господарських операцій вимогам законодавства;

  • оцінка (тестування) надійності системи бухгалтерського обліку;

  • оцінка (тестування) відповідності рівня професійних знань персоналу, задіяного у фінансово-господарській діяльності;

  • здійснення на замовлення розрахунків (економічний, фінансовий, стратегічний та інші види аналізу) для оцінки стану та результатів господарської діяльності;

  • перевірка прогнозної фінансової інформації;

  • інші завдання, які виконуються як завдання з надання впевненості. 

4. Скласти перелік процедур аудиту нематеріальних активів.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
навчальної дисципліни
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
охорони праці
Курсова робота
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
Пояснювальна записка
Виконала студентка
Історія розвитку
Міністерство освіти
форми навчання
навчальних закладів
самостійної роботи
Теоретичні основи
навчальний заклад
Робоча програма
діяльності підприємства
Практичне заняття
молодших школярів
роботи студентів
Самостійна робота
вищої освіти
використаних джерел
студентка курсу
студент групи
загальноосвітніх навчальних
інтелектуальної власності
виконання курсової
студентів спеціальності
Курсовая работа
Загальні відомості
світової війни
охорони здоров
Історія виникнення
Конспект лекцій
студентка групи
Практична робота
навчального закладу
контрольної роботи
Теоретичні аспекти
Список літератури
напряму підготовки
внутрішніх справ