Вступ Актуальність дослідження курсової роботи



Сторінка1/10
Дата конвертації25.03.2018
Розмір1.74 Mb.
Назва файлусоромливість.rtf
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Вступ
Актуальність дослідження курсової роботи. Чим би не займалася людина, все це викликає у неї певне відношення, що виражається в переживаннях. Ставлення людини до навколишнього світу, до того, що з нею відбувається, виражається в емоціях.

Умови, предмети, явища, які сприяють задоволенню потреб, досягненню цілей, викликають позитивні емоції: задоволення, радість, інтерес. Ситуації, які сприймаються людиною як перешкоджання задоволенню потреб, викликають негативні емоції: гнів, сум, збентеження, сором'язливість.

Проблема сором’язливості у дітей молодшого шкільного віку є дуже важливим питанням у психології, тому що саме в цей час у дитини відбуваються великі зміни в житті, які багато в чому формують його особистість та модель поведінки в майбутньому. Коли дитина вперше приходить в школу, вона стикається з новими проблемами, з новими вимогами до неї, з новими людьми… Подій забагато для маленької людини і не кожна дитина з ними справляється.

Зазвичай дорослі вважають сором'язливість недоліком. Багато хто думає, що ця риса властива дітям із заниженою самооцінкою. Насправді скромність може стати недоліком, тільки якщо батьки будуть сприймати цю якість в поганому світлі. Сором'язлива дитина може бути такою ж щасливою і такою ж впевненою у собі, як і її бойові однолітки.

Те, як дитина сприймає свою сором'язливість, цілком залежить від батьків. Якщо вони ставляться до дитини як до особистості і приймають її скромність як рису характеру, а не як недолік, значить, і вона буде впевнена у собі і зможе насолоджуватися життям так само, як і інші діти. Але якщо батьки стануть дуже багато уваги приділяти скромності дитини, вона почне сумніватися у своїх якостях. Сприймати сором'язливість як рису характеру і відчувати, що це недолік - дві великі різниці. Коли батьки думають, що скромність - недолік, дитина вважає себе неповноцінною

Психоаналітики вважають, що сором'язливість виникає через внутрішніх конфліктів, а соціологи кажуть, що норми і установки суспільства роблять людей соромливими. Іноді буває досить почати говорити про дитину, що він сором'язливий і сором'язливий, щоб він дійсно став таким - зазвичай про це починають говорити самі батьки, або вихователі в дитячому саду.

Коли така дитина росте, він постійно порівнює себе з іншими, і йому весь час здається, що він гірший. Звичайно, це неправда, але людина, стаючи дорослим, весь час знаходить підтвердження цієї думки - адже відомо, що ми знаходимо те, що шукаємо.

Сором'язливість як риса особистості обумовлена і спадковістю, і середовищем. Іншими словами, сором'язливим можна народитися, але можна їм і стати. Не зважаючи на свою поширеність, до 70-х років ХХ ст. феномен сором’язливості систематично не вивчався. Першим дослідником у цьому напрямку став Ф.Зімбардо, який зазначав, що сором’язливість – комплексний стан, який проявляється в різноманітних формах: це може бути і легкий дискомфорт, і незрозуміла боязнь, а також глибокий невроз [7]. За визначенням В.Куніциної, сором’язливість – це властивість особистості, яка виникає у людини, котра постійно відчуває труднощі в певних ситуаціях міжособистісного неформального спілкування; проявляється в стані нервово-психічного напруження й відрізняється різноманітними порушеннями вегетативної системи, психомоторики, мовної діяльності, емоційних, вольових процесів і процесів мислення та ланцюгом змін самоусвідомлення [15, с. 106].

На причини сором’язливості дивилися також представники різних психологічних напрямків. Психоаналітичний підхід у розгляді цього явища оперує термінами механізмів психологічного захисту та агресії. Згідно з цією теорією зазначений феномен представляє реакцію на незадоволені первинні потреби структури особистості Ід. Д.Каплан розглядає сором’язливість як результат орієнтації структури Его на саму себе. Біхевіористи вважають, що сором’язливість виникає тоді, коли люди не спромоглися оволодіти соціальними навичками – в даному випадку, навичками спілкування. На їх думку, сором’язливість – реакція страху на соціальні стимули. Варто тільки створити належне виховне середовище та змінити форми спілкування сформовані патерни поведінки, як цю проблему можна подолати [4; 21].

У будь-якому випадку сором’язливість розглядається як небажана властивість особистості, що у своїх проявах характеризується емоційними порушеннями, які здатні проявлятися у різних сферах: вегетативній, психомоторній та інтелектуальній.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
Курсова робота
охорони праці
курсу групи
Пояснювальна записка
Зміст вступ
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
форми навчання
навчальних закладів
Теоретичні основи
Міністерство освіти
студент групи
Робоча програма
вищої освіти
Практична робота
молодших школярів
навчальний заклад
виконання курсової
Конспект лекцій
Загальні відомості
роботи студентів
діяльності підприємства
виробничої практики
Практичне заняття
Охорона праці
інтелектуальної власності
використаних джерел
контрольної роботи
охорони здоров
Курсовая работа
Історія виникнення
Самостійна робота
студентка курсу
навчального закладу
загальна характеристика
студентів спеціальності
студентка групи
світової війни
фізичної культури
фізичного виховання