Вступ Актуальність дослідження курсової роботи



Сторінка1/10
Дата конвертації25.03.2018
Розмір1.74 Mb.
Назва файлусоромливість.rtf
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Вступ
Актуальність дослідження курсової роботи. Чим би не займалася людина, все це викликає у неї певне відношення, що виражається в переживаннях. Ставлення людини до навколишнього світу, до того, що з нею відбувається, виражається в емоціях.

Умови, предмети, явища, які сприяють задоволенню потреб, досягненню цілей, викликають позитивні емоції: задоволення, радість, інтерес. Ситуації, які сприймаються людиною як перешкоджання задоволенню потреб, викликають негативні емоції: гнів, сум, збентеження, сором'язливість.

Проблема сором’язливості у дітей молодшого шкільного віку є дуже важливим питанням у психології, тому що саме в цей час у дитини відбуваються великі зміни в житті, які багато в чому формують його особистість та модель поведінки в майбутньому. Коли дитина вперше приходить в школу, вона стикається з новими проблемами, з новими вимогами до неї, з новими людьми… Подій забагато для маленької людини і не кожна дитина з ними справляється.

Зазвичай дорослі вважають сором'язливість недоліком. Багато хто думає, що ця риса властива дітям із заниженою самооцінкою. Насправді скромність може стати недоліком, тільки якщо батьки будуть сприймати цю якість в поганому світлі. Сором'язлива дитина може бути такою ж щасливою і такою ж впевненою у собі, як і її бойові однолітки.

Те, як дитина сприймає свою сором'язливість, цілком залежить від батьків. Якщо вони ставляться до дитини як до особистості і приймають її скромність як рису характеру, а не як недолік, значить, і вона буде впевнена у собі і зможе насолоджуватися життям так само, як і інші діти. Але якщо батьки стануть дуже багато уваги приділяти скромності дитини, вона почне сумніватися у своїх якостях. Сприймати сором'язливість як рису характеру і відчувати, що це недолік - дві великі різниці. Коли батьки думають, що скромність - недолік, дитина вважає себе неповноцінною

Психоаналітики вважають, що сором'язливість виникає через внутрішніх конфліктів, а соціологи кажуть, що норми і установки суспільства роблять людей соромливими. Іноді буває досить почати говорити про дитину, що він сором'язливий і сором'язливий, щоб він дійсно став таким - зазвичай про це починають говорити самі батьки, або вихователі в дитячому саду.

Коли така дитина росте, він постійно порівнює себе з іншими, і йому весь час здається, що він гірший. Звичайно, це неправда, але людина, стаючи дорослим, весь час знаходить підтвердження цієї думки - адже відомо, що ми знаходимо те, що шукаємо.

Сором'язливість як риса особистості обумовлена і спадковістю, і середовищем. Іншими словами, сором'язливим можна народитися, але можна їм і стати. Не зважаючи на свою поширеність, до 70-х років ХХ ст. феномен сором’язливості систематично не вивчався. Першим дослідником у цьому напрямку став Ф.Зімбардо, який зазначав, що сором’язливість – комплексний стан, який проявляється в різноманітних формах: це може бути і легкий дискомфорт, і незрозуміла боязнь, а також глибокий невроз [7]. За визначенням В.Куніциної, сором’язливість – це властивість особистості, яка виникає у людини, котра постійно відчуває труднощі в певних ситуаціях міжособистісного неформального спілкування; проявляється в стані нервово-психічного напруження й відрізняється різноманітними порушеннями вегетативної системи, психомоторики, мовної діяльності, емоційних, вольових процесів і процесів мислення та ланцюгом змін самоусвідомлення [15, с. 106].

На причини сором’язливості дивилися також представники різних психологічних напрямків. Психоаналітичний підхід у розгляді цього явища оперує термінами механізмів психологічного захисту та агресії. Згідно з цією теорією зазначений феномен представляє реакцію на незадоволені первинні потреби структури особистості Ід. Д.Каплан розглядає сором’язливість як результат орієнтації структури Его на саму себе. Біхевіористи вважають, що сором’язливість виникає тоді, коли люди не спромоглися оволодіти соціальними навичками – в даному випадку, навичками спілкування. На їх думку, сором’язливість – реакція страху на соціальні стимули. Варто тільки створити належне виховне середовище та змінити форми спілкування сформовані патерни поведінки, як цю проблему можна подолати [4; 21].

У будь-якому випадку сором’язливість розглядається як небажана властивість особистості, що у своїх проявах характеризується емоційними порушеннями, які здатні проявлятися у різних сферах: вегетативній, психомоторній та інтелектуальній.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
навчальної дисципліни
Методичні вказівки
Лабораторна робота
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
охорони праці
Курсова робота
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
Пояснювальна записка
Виконала студентка
Історія розвитку
Міністерство освіти
форми навчання
навчальних закладів
самостійної роботи
Теоретичні основи
навчальний заклад
Робоча програма
діяльності підприємства
Практичне заняття
молодших школярів
роботи студентів
Самостійна робота
вищої освіти
використаних джерел
студентка курсу
студент групи
загальноосвітніх навчальних
інтелектуальної власності
виконання курсової
студентів спеціальності
Курсовая работа
Загальні відомості
світової війни
охорони здоров
Історія виникнення
Конспект лекцій
студентка групи
Практична робота
навчального закладу
контрольної роботи
Теоретичні аспекти
Список літератури
напряму підготовки
внутрішніх справ