Вступ Актуальність дослідження курсової роботи


Розділ ІІ. Емпіричне дослідження прояву сором’язливості у людей зрілого віку за гендерною ознакою



Сторінка6/10
Дата конвертації25.03.2018
Розмір1.74 Mb.
Назва файлусоромливість.rtf
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Розділ ІІ. Емпіричне дослідження прояву сором’язливості у людей зрілого віку за гендерною ознакою
2.1 Опис дослідження
Вибір методик здійснюється відповідно до поставлених завдань. На першому етапі були досліджені сучасні уявлення про феномен сором'язливості в науково-психологічній літературі.

На другому етапі були підібрані методики для дослідження гендерних відмінностей у прояві сором'язливості у людей, відібрані особи, які бажають взяти участь в дослідженні та проведено дослідження.

На третьому етапі були отримані і проаналізовані результати дослідження.

Експериментально-психологічне дослідження сором'язливості проводилося за допомогою анкети для виявлення соромливих людей (Ф. Зімбардо); анкети для виявлення причин і проявів сором'язливості, і методики «Особистісний опитувальник для вимірювання емоційного ставлення до спілкування», призначеної для вивчення особливостей характеру і темпераменту.

Опитувальник заснований на самооцінці досліджуваним індивідом власних станів, характерних способів дії в певних ситуаціях. На відміну від анкети, яка, як правило, opіентіровaна на отримання конкретних фактів, опитувальник вимірює відносини, установки, емоційні реакції обстежуваної особи. Твердження розподіляються за певними шкалами. На кожну шкалу випадає достатньо велика кількість тверджень, що гарантує вид впливу випадкових чинників. Комунікативна компетентність (уміння спілкуватися) - значуща якість будь-якої людини, яка забезпечується наявністю таких психологічних характеристик, як впевненість в собі, вираженість емпатичних тенденції, тенденції до афіліації, чутливість до відкидання, здатність до сприйняття соціальної підтримки. Важливим для формування комунікативної компетентності є також інтернальний локус контролю. Навпаки, до якостей, що знижує здатність до встановлення і розвитку міжособистісних відносин, відноситься високий рівень депресивних і тривожних переживань. За допомогою даного опитувальника можна оцінити наявність психологічних характеристик, що формують комунікативну компетентність.

Гіпотеза дослідження:

1. Сором'язливість блокує розвиток суб'єктних якостей особистості, як емпатія, аффилиация і чутливість до відкидання і супроводжується негативним функціональним станом.

2. Існують гендерні відмінності в прояві сором'язливості. Жінки найбільш сором'язливі, коли знаходяться в ситуації, в якій вони займають принижене становище, для чоловіків характерно центрування на вироблене враження і соціальних оцінках. У дослідженні взяло участь 74 особи (34 чоловіки і 40 жінок). Середній вік - 37,8 років. Освіта вища.

В результаті обробки анкет «Властива Вам сором'язливість?» (Результати анкетування в додатку 1) серед всіх опитаних вважають себе сором'язливими 59 осіб (79%), 13 осіб (18%) вважають себе несором'язливими, 2 особи (3%) важко відповісти на це питання (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Частка соромливих серед усіх опитаних


Серед вибірки людей, які вважають себе сором'язливими, виявлено 27 чоловіків (46%) і 32 жінки (54%) (Рис. 2.2).

Для подальшого дослідження були обрані 27 чоловіків і 32 жінки, які вважали себе сором'язливими. Результати анкетування представлені в додатку 2.

Рис. 2.2 Сором'язливі чоловіки і жінки


Для підтвердження гіпотези, «сором'язливість блокує розвиток суб'єктних якостей особистості, як емпатія, аффилиация і чутливість до відкидання і супроводжується негативним функціональним станом. Існують гендерні відмінності в прояві сором'язливості. Жінки найбільш сором'язливі, коли знаходяться в ситуації, в якій вони займають принижене становище, для чоловіків характерно центрування на вироблене враження і соціальних оцінках», було проведено дослідження цих якостей.

Опитувальник включає в себе відповідно 3-таблиці набору тверджень («емпатична тенденція», «аффилиация» і «чутливість до відкидання»). Кожен набір в свою чергу містить від 24 до 33 тверджень, складених на основі клінічного досвіду групи експертів. Випробуваний повинен оцінити ті вислови, які відповідають його поведінці або станом. У методиці використовується 9-бальна шкала (від мінус 4 до плюс 4). Випробуваний вибирає відповіді зі знаком плюс (+), якщо він згоден із запропонованими в опитувальнику твердженнями (плюс 1 плюс 2 плюс 3 плюс 4), та відповіді зі знаком мінус (-), якщо він не згоден із запропонованими твердженнями (мінус 1, мінус 2, мінус 3, мінус 4). Чим більше за своїм абсолютним значенням цифра, тим вище ступінь згоди-незгоди. Нуль (0) означає неможливість вибрати який-небудь відповідь.

Бланк для реєстрації відповідей являє собою грати з номерами тверджень. Час заповнення опитувальника становить від 15 до 20 хвилин. Отримані в результаті тестування дані необхідно перетворити, змінивши в ряді випадків знаки відповідей на протилежні. Наприклад, 3 плюс міняється на мінус 3, мінус на плюс 2 +2 і т.д. Нижче наводяться номери тверджень, у відповідях на які необхідно змінити знаки на протилежні.

У шкалі 1 (в шкалі емпатичних тенденції) знаки змінюються на протилежні у відповідях на наступні твердження: 2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 32 , 33 (всього 17 тверджень).

У шкалі 2 (у шкалі аффіліатівної тенденції) знаки змінюються на протилежні у відповідях на наступні твердження: 1, 4, 7, 9, 11, 12, 15, 18, 19, 20, 21, 23, 25 (всього 13 тверджень).

У шкалі 3 (у шкалі чутливості до відкидання) знаки змінюються на протилежні у відповідях на наступні твердження: 1, 2, 4, 6, 7, 9, 13, 15, 16, 19, 23, 24 (всього 12 тверджень).

Отримані після перетворення результати підсумовуються за шкалами. Нормативні дані за шкалами (середні і допустимі відхилення)

Шкала 1. Середні: для жінок плюс 56 балів, для чоловіків плюс 26 балів.

Відхилення: 21 (т. е діапазон допустимих значень від 35 до 77.) Для жінок і 22 (тобто діапазон допустимих значень від 4 до 48) для чоловіків.

Шкала 2. Середнє плюс 30 балів, розкид 23 (діапазон допустимих значень від плюс 7 до плюс 53).

Шкала 3. Середнє мінус 6 балів, розкид 23 (діапазон допустимих значень від мінус 29 до плюс 17).

У нормі дані випробуваного повинні потрапити в зазначені інтервали. Чим вищий бал, тим сильніше виражена вимірювана тенденція. Подібна форма опитувальника краще розкриває систему відносин, ніж робота з опитувальником, в якому використовуються відповіді "так" чи "ні", так як дозволяє виявити найбільш значущі характеристики ставлення до спілкування. Результати особистісного опитувальника для вимірювання емоційного ставлення до спілкування представлені у додатку 3.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
Лабораторна робота
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
курсової роботи
використаної літератури
Список використаної
охорони праці
Курсова робота
курсу групи
Пояснювальна записка
Зміст вступ
Виконав студент
Виконала студентка
самостійної роботи
Історія розвитку
форми навчання
навчальних закладів
Теоретичні основи
Міністерство освіти
студент групи
Робоча програма
Практична робота
вищої освіти
молодших школярів
навчальний заклад
виконання курсової
Конспект лекцій
роботи студентів
Загальні відомості
виробничої практики
Практичне заняття
діяльності підприємства
інтелектуальної власності
використаних джерел
Охорона праці
охорони здоров
контрольної роботи
Історія виникнення
Самостійна робота
Курсовая работа
студентка курсу
навчального закладу
загальна характеристика
світової війни
студентка групи
студентів спеціальності
фізичної культури
дітей дошкільного