Збереження традицій Степової Академії



Скачати 96.52 Kb.
Дата конвертації03.09.2018
Розмір96.52 Kb.
Назва файлу-

Збереження традицій Степової Академії.

(до 115 –річчя заснування Ерастівського коледжу ім. Е. К. Бродського ДДАЕУ).

Збереження традицій дуже важливе питання для розвитку кожної нації. Поняття «нація» нерозривно пов’язується з поняттям «культура». Основою матеріальної культури українського народу з давніх – давен було сільське господарство, і тому на сучасному етапі розвитку нашого суспільства вкрай необхідно зберігати хліборобські традиції. Ерастівський коледж ім. Е. К. Бродського ДДАЕУ протягом 115 років свого існування виховує спеціалістів, які стають міцною базою для функціонування землеробства нашого краю. Колектив навчального закладу працює над збереженням існуючих в ньому традицій і передачею цього досвіду майбутньому поколінню.

Історія Ерастівського коледжу тісно пов’язана з іменем землевласника Ераста Костянтиновича Бродського – дійсного статського радника, Чільника дворянства Верхньодніпровського повіту, кандидата правознавства, великого знавця землеробства і тваринництва тодішньої Росії. Його велике господарство (понад 9 тис. дес.) стало одним з небагатьох, яке наприкінці ХІХ ст. сприяло відродженню сільськогосподарського виробництва Катеринославської губернії.

Е. Бродський користувався великою повагою у місцевих селян та дворянства, надаючи їм юридичні консультації та допомогу поміщицьким господарствам, що йшли до банкрутства. Тому не випадково його було обрано представником від дворянства для привітання з нагоди шлюбу Миколи ІІ з принцесою Гессенською Алісою (Олександрою Федорівною) в Петербурзі та його коронації в Москві в 1895 році. Бродський скористався цією нагодою, усвідомлюючи проблеми, що постали перед сільським господарством губернії (відсутність спеціалістів, які б допомагали землевласникам правильно вести господарство). Він виступив з пропозицією про відкриття нижчої сільськогосподарської школи. Відомо, що царі увічнювали знаменні дати в житті своєї родини Романових такими „дарунками”.

Одержавши схвальний відгук імператора, Бродський дарує 40 десятин землі і фінансує будівництво навчального корпусу з пансіоном для проживання учнів. Школа була відкрита 7 листопада 1899 року. Бродський був призначений її опікуном і утримував її за власні кошти 8 років. Він мав уже певний досвід керівництва і нагляду за навчально-виховною діяльністю навчальних закладів по Саксаганському ремісничому училищі.

Відомості про навчальний заклад того періоду можна знайти в Щорічнику Головного Управління Землевпорядкування і Землеробства: „…школа находится в Верхнеднепровском уезде, Екатеринославской губернии, в 55 верстах от уездного города и в 2х верстах от станции Эрастовка Екатерининской железной дороги. Площадь земли 187 1/3 десятин. При школе мастерская: столярная, токарная, кузнечная, слесарная. Стадо крупного рогатого скота нормандской породы. При школе устроено опытное поле».

Навчання в Верхньодніпровській нижчій сільськогосподарській школі тривало 3 роки. Метою навчання було розповсюдження серед народу (переважно шляхом практичних занять) основних знань сільського господарства взагалі, і, зокрема з скотарства, садівництва, городництва, а також зі столярного, ковальського і слюсарного ремесел.

В умовах прийому записано, що в школу приймаються учні – представники всіх станів, переважно селяни (віком не молодше 15 років), але навчання було платним, учні жили в школі, там і годувалися, мали класну, парадну та робочу форми – за їх утримання батьки платили в школу 150 руб. Тільки 10 учнів брало на своє утримання Катеринославське Губернське Земство і 20 учнів – повітові земства (Верхньодніпровське, Бахмутське, Павлоградське, Новомосковське). Після закінчення школи учні отримували звання сільськогосподарського старости, який був помічником дільничого агронома.

За короткий строк було спроектовано та збудовано триповерхове приміщення (нинішній головний навчальний корпус) з пансіоном. На ці роботи, крім коштів Бродського держава виділила з казни 343130 руб. Ця архітектурна споруда, побудова з особливої цегли, що виготовлялася в цегельнях Бродського і сьогодні є окрасою селища Вишневого.

1 вересня 1911 року нижча сільськогосподарська школа була реформована в середнє сільськогосподарське училище згідно закону, підписаному імператором 18 травня 1911 року. „…по Положению 30 мая 1904 года средние сельскохозяйственные училища переименовывались в средние сельскохозяйственные училища с 6-летним курсом. Училища эти имели целью дать учащимся практическое, на научной основе, образование по сельскому хозяйству для подготовки их к сельскохозяйственной деятельности. По Положению 1904 года открыто всего 5 средних сельскохозяйственных училищ: Донское в Новочеркасске (в 1907 году), Ковенское, Верхнеднепровское (в 1911 году), Омское и Тамбовское (в 1912 году)”.

Верхньодніпровське училище було сьомим середнім сільськогосподарським начальним закладом в Росії і другим після Уманського, яке було відкрито в 1859 році та готувало садівників та городників в Україні.

Бродський Е.К., як освічена людина, запросив на посаду керуючого школи Колежського секретаря, кандидата сільськогосподарських наук Павла Федоровича Тушкана, який одночасно викладав скотарство, зоологію та історію.

В училищі працював дружній педколектив високоосвічених педагогів: Петро Тарасович Радченко – вчений-агроном І розряду – викладач спецпредметів; Віктор Андрійович Лопато – викладач фізики і хімії; кандидат богослов’я, колезький асесор Ювеналій Іванович Тиховський – викладач російської мови і історії; керуючий навчальним господарством, агроном 1 розряду Яніцький Віктор Степанович; вихователь – Артур Андрійович Шварц – він же викладач німецької мови та Павло Костянтинович Євтухов. Директором училища з ініціативи Бродського був призначений П.Ф. Тушкан.

Сам Бродський приймав активну участь в вирішенні питань училища, був присутнім на засіданнях педради, часто виступав на засіданнях повітового земства з аналізом справ в училищі, відзначаючи роботу окремих викладачів та представляв їх на підвищення зарплати.

Бродський, як попечитель, мав неабиякий авторитет як серед студентів так і серед викладачів училища, він також користувався заслуженим авторитетом в повітовому та губернському земствах.

Враховуючи його заслуги, вже в 1916 році Верхньодніпровському училищу землеробства було присвоєно ім’я Ераста Костянтиновича Бродського, який після жовтневого перевороту виїхав до Катеринослава, де і помер 30 серпня 1919 року та похований в саду маєтку “Іванівка”.

За період з 1899-1917 рр. училище підготувало для сільського господарства 490 с/г старост і агрономів. В 1918 році головний корпус потерпів від пожежі, яка знищила базу лабораторій і кабінетів. В короткий термін корпус був відремонтований і відреставрований.

В післяреволюційний період, зокрема з 1917 по 1923 рік, навчальний заклад іменувався як державне Верхньодніпровське середнє сільськогосподарське училище, яке готувало агрономів. В період з 1919 по 1921 рік при училищі діяли сільськогосподарська профшкола та робфак, який давав сільським дітям загальну середню освіту та готував їх для вступу до вищих навчальних закладів. З 1920 року коледж одночасно працював як і ВНЗ по підготовці агрономів вищої кваліфікації.

В 1923 році коледж перейменовано з Верхньодніпровського в Ерастівський. В період з 1930-1932 рр. навчальний заклад мав назву Криворізький с/г інститут зернового господарства, а з 1932 року – знову як Ерастівський с/г технікум. В цей час при коледжі працювала Вища школа керівників колгоспів. В 1935 році за клопотанням викладацького та студентського колективів коледжу було присвоєно ім’я С.М. Кірова.

В 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна. Разом з усім радянським народом на боротьбу проти німецько-фашистських загарбників піднялися студенти і викладачі нашого коледжу. З 13 серпня 1941 року по 19 жовтня 1943 року навчальний заклад знаходився в окупації (як навчальний заклад не діяв). В навчальному корпусі (ІІ поверх приміщення нинішнього кабінету директора) знаходилась операційна госпіталю. З 19 жовтня 1943 року технікум відновив роботу.

Колишні студенти, серед яких були Г.Г. Рогоза, У.Р. Білоус упорядковували залишки незгорілого фонду бібліотеки, а сільські умільці наспіх обладнали аудиторії столами і лавами. В післявоєнний період велику питому вагу серед студентів займали колишні фронтовики, які добре навчались і показували приклад молодим студентам.

В 60-ті роки коледж готував техніків-механіків, агрономів-рільників, агрономів-плодоовочівників, агролісомеліораторів. При коледжі діяла обласна школа підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства.

В 1988 році коледж розширив свої земельні площі до 1000 га і його було реорганізовано в радгосп-технікум. З реорганізацією почалося широкомасштабне будівництво. Вершиною будівництва стала новобудова навчально-лабораторного корпусу на 320 місць з їдальнею на 120 місць та переходом в головний навчальний корпус. В 1998 р. радгосп-технікум реформовано в державний аграрний з присвоєнням ім’я Е.К. Бродського. Напередодні 100-річчя на території закладу було встановлено бюст засновнику коледжу.

Згідно наказу № 162 від 04 червня 2003 р. навчальний заклад став структурним підрозділом Дніпропетровського державного аграрного університету, що дає змогу випускникам коледжу одержувати повну вищу освіту за скороченим терміном навчання.

Сьогодні Ерастівський коледж ім. Е.К. Бродського ДДАУ готує спеціалістів за такими спеціальностями: „Виробництво і переробка продукції рослинництва”; „Організація і технологія ведення фермерського господарства” та „Організація виробництва”.

До навчально-виховного процесу залучено 35 штатних викладачів, з них 7 спеціалістів вищої категорії, 2 кандидати с/г наук, 8 лаборантів, 3 майстри виробничого навчання.

В 2009 році Ерастівський технікум ім. Е.К. Бродського ДДАУ реформовано в Ерастівський коледж ім. Е.К. Бродського Дніпропетровського державного аграрного університету.

Нові умови ринку на селі вимагають сьогодні докорінної зміни відношення до землі – головного засобу виробництва в сільському господарстві.

Для розвитку новаторського мислення студентів в коледжі організована робота гуртків технічної творчості. Щороку на виставку технічної творчості навчального закладу поступає до 200 експонатів студентських робіт з них найбільш цінні демонструються на Республіканській виставці передового досвіду в Немішаєво.

Вже стало традицією щорічно влаштовувати конкурсні виставки сільськогосподарських культур, які включають такі теми: „Урожай 99”, „Дари саду і огороду”, конкурс на кращий осінній букет серед студентів нового прийому, „Виставка квітів”, в якій приймають участь всі академічні групи трьох відділів.

Особливе місце серед моральних якостей майбутніх спеціалістів сільського господарства займають любов до рідного краю, Вітчизни. В цьому напрямку плідно працюють викладачі і вихователі. В арсеналі виховних заходів: лекції, бесіди, диспути, інформаційні години, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни і праці, учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Для збереження історії і традицій навчального закладу з великими стараннями створювався музей коледжу. Започаткувала його учасник бойових дій, викладач суспільних дисциплін Лідія Іванівна Білокопитова, яка зібрала і систематизувала в 70 – рр. ХХ ст. неоціненний матеріал про засновника коледжу Е.К. Бродського, випускників нижчої сільськогосподарської школи та середнього училища землеробства. Особливо цікавими є спогади випускника 1918 року Миколи Пестушка, яким було передано в дар музею неоцінений матеріал, оригінали документів, фотографії і т.п.

Продовжили роботу по розвитку музею викладачі В.І. Фесюк та А.Ю. Литвиненко, які збагатили музей матеріалами про випускників, ветеранів війни і праці. Викладач Пєшкова В.П. в свій час провела велику роботу по збору та систематизації матеріалів про випускника кавалера ордена Леніна Г.В. Лисенка.

В 1998 році в зв’язку з перейменуванням коледжу і присвоєнням йому ім’я засновника Е.К. Бродського виникла потреба в докорінному переоформленні музею, зміні в його тематиці.

За короткий термін зібрано і систематизовано матеріал про засновника коледжу Е.К. Бродського, першого директора училища, кандидата сільськогосподарських наук П.Ф. Тушкана, випускників дореволюційного періоду, стенди поповнені зібраним і систематизованим матеріалом.

Музей - це неоціненна база для виховання в майбутніх спеціалістів поваги до обраної спеціальності, до навчального закладу.

Коледж постійно отримує позитивні відгуки про своїх вихованців і по праву гордиться цим.

Немає жодного господарства в Дніпропетровській області де б не було спеціаліста - ерастівця. Наші випускники працюють в Полтавській, Кіровоградській областях та інших областях України.

Серед випускників коледжу багато наукових і педагогічних працівників. Коледж пишається випускником В.С. Шевелухою, який в 1950 році закінчив технікум, одержавши 2 дипломи з відзнакою агронома-насіннєвода та техніка-механіка. Нині Віктор Степанович академік Російської Академії Наук, доктор біологічних наук, професор, депутат Державної Думи Росії 2 скликань, член Спілки письменників та журналістів РФ та Республіки Бєларусь, Лауреат Державної премії РФ в галузі науки і техніки, зав. кафедрою біотехнології Московського державного Аграрного Університету «Московська с/г академія К.А. Тімірязєва».

Він автор цілого ряду монографій з періодичності росту культурних рослин та публіцистичних творів. В свій час працював на посаді заступника міністра сільського господарства СРСР активно сприяв розвитку нашого технікуму цим самим витягаючи його з числа малих і неперспективних. Серед професорського викладацького колективу Уманського аграрного університету, академік вищої школи України, інженерної, екологічної та Міжнародної Слов’янської академії доктор с/г наук, професор кафедри екології Петро Івановия Мороз; автор підручників з охорони природи та понад 200 наукових праць; завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва, доктор с/г наук, професор, академік АН Вищої школи України Олександр Іванович Зінченко, завідувач кафедри овочівництва, доктор с/г наук, професор Віталій Іванович Лихацький. За підручниками О.І. Зінченка, В.І. Лихацького та П.І. Мороза навчаються наші студенти.

Наукову школу по рекультивації земель до недавнього часу очолював наш випускник, доктор с/г наук, професор Володимир Олексійович Забалуєв, який нині є директором галузевого інституту Національного аграрного університету.

Серед ветеранів Ерастівської дослідної станції інституту зернового господарства України 2 випускники – кандидат с/г наук І.І. Кулик – провідний спеціаліст лабораторії кормів, кандидат с/г наук В.П. Бондар – колишній зав. лабораторії агротехніки кукурудзи. Майже усі техніки і лаборанти усіх 6 лабораторій – наші випускники.

Колектив Ерастівського коледжу ім. Е.К. Бродського ДДАУ вишукує все нові і передові сучасні методи підготовки висококваліфікованих спеціалістів, робить все для того, щоб їх знання і досвід та праця сприяли підйому с/г та розвитку незалежної української держави.



Маючи 115 – річну історію Ерастівський коледж зберігає традиції, що були закладені ще у 1899 році, а саме “розповсюдження в народі (головним чином шляхом практичних занять) знань з сільського господарства в цілому“. Сьогодні він дає можливість сільській молоді здобувати професійні знання з різних галузей агрономічної науки, формує в студентів почуття громадського обов’язку, приналежності до великого українського народу та його культури.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refua.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Контрольна робота
Методичні вказівки
навчальної дисципліни
Методичні рекомендації
Загальна характеристика
Лабораторна робота
курсової роботи
охорони праці
Курсова робота
використаної літератури
Список використаної
курсу групи
Зміст вступ
Виконав студент
форми навчання
Виконала студентка
Теоретичні основи
Міністерство освіти
Пояснювальна записка
самостійної роботи
навчальний заклад
Історія розвитку
навчальних закладів
Робоча програма
молодших школярів
діяльності підприємства
роботи студентів
Загальні відомості
Курсовая работа
виконання курсової
світової війни
студентів спеціальності
студент групи
використаних джерел
охорони здоров
Практична робота
вищої освіти
Охорона праці
інтелектуальної власності
навчального закладу
Теоретичні аспекти
Самостійна робота
загальноосвітніх навчальних
Конспект лекцій
вищий навчальний
Вступ актуальність
напряму підготовки
загальна характеристика
Історія виникнення
Практичне заняття
виробничої практики